Презентація методичного об'єднання
Методичні рекомендації щодо вивчення географії
у
2015-2016 навчальному році
У 2015/2016
навчальному році в 6-х та 7-х класах предмет географія вивчатиметься за
навчальною програмою, до якої внесено зміни, пов’язані з розвантаженням
змістовної частини (наказ МОН України від 29 травня 2015 р. № 585).
Розвантажені та доопрацьовані програми розміщено на офіційному веб-сайті МОН
України.
Програма курсу 6-го класу розрахована на 70 годин (2 години на
тиждень), з яких запланований резерв часу становить 6 годин. У процесі вивчення
«Загальної географії» у 6 класі в учнів формуються уявлення про Землю як
природний комплекс, про особливості оболонок Землі та їх взаємозв’язки. Крім
того, початковий курс географії включає відомості про географічні подорожі та
дослідження Землі, особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про
кількість і розміщення населення земної кулі, людські раси, положення України
та окремих держав на політичній карті світу.
Таким чином, у 6
класі розпочинається формування загальної географічної культури школяра та
поступове навчання картографічній мові. Учні основними
географічними уявленнями та поняттями, набувають певних умінь у роботі з
різними джерелами географічної інформації
У 6 класі
пропонується 8 практичних робіт, 4 з яких оцінюються обов’язково, решта – на
вибір учителя. Дослідження, які рекомендується виконувати у вигляді створення
презентації чи розробки міні-проекту (до його виконання можуть бути залучені й
члени родини учня), виконуються за бажанням учителя і учнів.
Курс «Географія
материків і океанів» 7 класу є
логічним продовженням курсу географії 6 класу й значною мірою опирається
на його матеріал. На вивчення географії материків та океанів передбачено 70
годин (2 години на тиждень), 6 з яких становлять резервний час.
Головною метою
вивчення географії у 7 класі є формування географічних знань про природу
материків та океанів, їх цілісність і диференціацію, про населення та його
життєдіяльність у різних природних умовах. Водночас розширюються знання про
географічну оболонку та її компоненти, взаємозв’язки і взаємодію географічних
об’єктів, цілісність і неоднорідність географічної оболонки, взаємозв’язок і
взаємодію природи і людини. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння
учнями ролі географічної оболонки в житті людей і впливу суспільства на
природу.
Внаслідок
внесених у програму змін у першому розділі «Закономірності формування природи материків і океанів» удосконалено
структуру тем про загальні географічні закономірності. Мета даного розділу – не
тільки встановити зв’язки з попереднім курсом загальної географії, але і
розвивати у школярів знання загальноземлезнавчого плану, що слугують основою
для засвоєння країнознавчого матеріалу комплексного характеру. Нові знання про
будову геосфер Землі та процеси, які відбуваються у них, є фундаментом для
створення уявлення про закономірності диференціації географічної оболонки, про
прояви цих закономірностей на конкретних територіях, на материках і океанах, у
природі окремих країн.
Освітня
значущість розділу є у тому, що більшість теоретичних знань (поняття,
причинно-наслідкові зв’язки, закономірності, світоглядні ідеї), які складають
фундамент курсу і всієї шкільної географії, вводиться при розгляді всіх
тем цього розділу. Оволодіння школярами цими узагальнюючими знаннями сприяє
розвитку їх мислення.
У ІІ-ІV розділах, що знайомлять
учнів з природою материків, змінена послідовність вивчення тем і
розгортання матеріалу в них. У новій редакції запропоновано вивчення материків
у такій послідовності: Розділ ІІ «Материки тропічних широт» (Тема 1. Африка; Тема 2. Південна
Америка; Тема 3. Австралія); Розділ ІІІ. «Полярний материк планети» (Тема 1. Загальні відомості про
Антарктиду); Розділ ІV. «Материки Північної півкулі»
(Тема 1. Північна Америка; Тема 2. Євразія). Основна мета цих розділів дати
загальну уяву про особливості природи материків, враховуючи історію їх
формування та розвитку, та ввести ряд загальних понять, які необхідні для
вивчення окремих материків і океанів. До таких понять відносяться географічне положення
материка; кліматичні пояси і області та відповідні їм кліматограми; внутрішні
води; залежність річок від рельєфу та клімату, природні зони тощо. Повторення і
закріплення знань про загальні закономірності відбувається більш успішно на
прикладі не одного, а декількох материків.
Відповідно
змінена кількість і зміст практичних робіт у кожній темі, тому програмний
матеріал у поданому розділі можна вивчати і за минулорічними підручниками, при
відповідній корекції, вилучаючи під керівництвом вчителя позапрограмну
інформацію.
У V розділі «Океани» розвантажено
понятійний апарат, уточнено та унормовано практичні роботи й географічну
номенклатуру. Тому учні під керівництвом вчителя теж зможуть використати
змістовну та методичну складову вищезазначених підручників.
Мета вивчення
окремих океанів – поглиблення, розширення і конкретизація основного
географічного поняття «природний комплекс», а також пізнання особливостей
природи кожного океану, господарської діяльності людини і заходів щодо охорони
природи океанів. При цьому вдосконалюються вміння встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки, проводити порівняння, черпати нові знання з джерел
географічної інформації.
Логіка вивчення
окремих океанів наближена до послідовності вивчення материків. При розгляді
першого океану необхідно скласти план вивчення океану, порівняти його з планом
вивчення материка, встановити подібності і відмінності в компонентах аквальних
і територіальних природних комплексів. Відомості про діяльність людини в океані
доцільно розширювати за рахунок інформації, яку отримуємо із радіо,
телевізійних передач, Інтернету, науково-популярної літератури тощо.
У VІ розділі «Вплив людини на природу
материків і океанів» скореговано
тематичний зміст програмного матеріалу та тему дослідження. Розділ включає дві
теми, кожна з яких вивчається на одному уроці. Даний розділ узагальнює матеріал
про великі природні комплекси Землі, а також про їх зміни під дією людини. Учні
знайомляться з взаємозв’язками між людиною і природним середовищем не тільки на
рівні фактів, але і на базі складних різносторонніх зв’язків. У цьому розділі
подано природну класифікацію природних багатств (ресурсів), розкрито їх
різнобічне значення.
Мета розділу –
дати можливість учням узагальнено представити такі особливості взаємодії
природи і людини, як постійно зростаюча залежність людського суспільства від
природних умов його існування, збільшення потреб у природних багатствах
(особливо паливних), у чистій прісній воді, у нових площах родючих земель, і в
той же час посилення взаємодії людини на природу і пов’язане з цим погіршення
стану природного середовища, що викликає все більшу тривогу всього людства і
кожного з нас.
Важливо в цій
темі показати сучасну ситуацію у взаємодії природи і суспільства, познайомити з
можливостями нормалізації стану природи. При цьому одночасно узагальнюються
знання і про суміжні предмети: біологію, екологію, природознавство.
Встановлюються зв’язки і відносини між знаннями, набутими у різний час з різних
предметів і тем. Вчителю доцільно розкрити інформацію про міжнародну
співпрацю держав з метою збереження природи і розумного використання її
багатств.
У програмі 7-го
класу передбачено виконання 12 практичних робіт, 4 з яких є обов’язковими для
оцінювання. Більшість практичних робіт виконується на основі використання різноманітних
тематичних карт атласу та контурних карт. Уміння працювати з різними за змістом
картами є одним з найважливіших показників якості підготовки учнів при вивченні
географії материків та океанів. Програмою передбачені також різноманітні
дослідження, виконання та оцінювання яких здійснюється вибірково – за бажанням
учителя та учнів.
Для ефективного
процесу навчання необхідною умовою є використання підручника, атласів та
географічних карт (стінних, електронних, контурних тощо). Необхідну інформацію
для практичних робіт, досліджень, навчальних проектів можна отримати за
картографічними, енциклопедичними джерелами та використовуючи Інтернет-ресурси:
https://geografica.net.ua/; http://mugachova. blogspot.com/; https://sites.google.com/site;http://geographer.com.ua/
тощо.
У 2015/2016
навчальному році при вивченні географії у 8-11 класах використовуватимуться
інструктивно-методичні рекомендації 2012/2013 навчального року (http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/metodichni-rekomendatsiji)
та збірники програм, за якими працювали вчителі в минулому навчальному році, а
саме:
Програми для
загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 6-11. К.: «Перун»;
2005, 2006;
Програми для
загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. К.: Навчальна
книга, 2005;
Збірник
навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим
вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. Географія
України. К.: Вікторія, 2009;
Програми для
загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи Географія. Економіка. Рівень
стандарту. Академічний рівень. Профільний рівень. – Київ, 2010.
Географія.
Програми курсів за вибором та факультативів. Ч-І, Ч-ІІ.– Київ, 2010.
У рамках варіативної
частини навчальних планів географія вивчається з 5-го по 11-й класи,
залежно від специфіки загальноосвітнього навчального закладу. Прикладом
варіативних курсів є «Географія рідного краю» (5 клас) та інші курси,
використання яких дає змогу наблизитися до реалізації положень
Міжнародної хартії географічної освіти.
Краєзнавство
забезпечує закріплення наукових географічних понять на основі вивчення своєї
місцевості та допомагає наочному вивченню господарської діяльності населення
рідного краю. Здобуті знання сприятимуть прищепленню учням любові до рідної
землі, створять підґрунтя для того, щоб у подальшому учень орієнтувався на
географічну освіту. Навчально-методичне забезпечення географії рідного краю
представлено краєзнавчими програмами та посібниками в кожному регіоні країни.
Суттєву допомогу
для підвищення свого фахового рівня та у підготовці до уроків з географії
вчителям надають періодичні фахові видання: «Географія та економіка в рідній
школі», газета «Краєзнавство. Географія. Туризм».
Методичні
рекомендації щодо вивчення біології
у
2015-2016 навчальному році
У 2015/2016
навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься
за такими навчальними програмами:
6-7
класи – Програма з біології для 6-9 класів
загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства №664
від 06.06 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/);
від 06.06 2012 р. зі змінами, затвердженими наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 № 585 (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/);
8-9
класи – Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.;
8-9
класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх
навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних
програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням
предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія,
2009. – 102 с.;
10-11
класи – Програми для профільного навчання учнів
загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень,
профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с.;
Програми
факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для
використання у загальноосвітніх навчальних закладах:
7
– 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за
вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного
навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;
5
– 9 класи – Збірник навчальних програм екологічного
напрямку
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
(І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Кількість годин,
передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може
бути змінена вчителем.
Навчальні
програми передбачають проведення шкільних екскурсій. Учитель має право
самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години
або години навчальної практики.
Особливості вивчення
біології в 2015/2016 навчальному році пов’язані з тим, що курс «Біологія
тварин» вивчатимуть одночасно як учні 7-х так і учні 8-х класів,
але за різними навчальними програмами. Учні 8-х класів вивчатимуть біологію
тварин за програмою 2005 року, а учні 7-х класів – за новою програмою з
біології, яка відрізняється від програми 2005 року структурою і підходами до
вивчення біології тварин.
За програмою
2005 року формування системи знань про тваринний світ здійснювалось
у процесі вивчення загальних характеристик таксонів: типів, класів, рядів.
Значна увага приділялась вивченню класифікації тварин. Такий підхід зумовлював
перевантаження навчального матеріалу надмірною деталізацією. Нова програма зосереджує увагу на вивченні тільки тих
біологічних особливостей тварин, які мають пристосувальне значення до їхнього
середовища існування та способу життя і передбачає тільки ознайомлення з
поняттям класифікації тварин. Формування системи знань про тваринний світ за новою програмою здійснюється «від загального, через
конкретне, до загального».
У вступі вивчаються ознаки, що властиві всім
тваринам і відрізняють їх від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій).
Конкретизація знань щодо будови і життєдіяльності тварин здійснюється у процесі
вивчення теми «Різноманітність тварин», зміст
якої передбачає ознайомлення з біологічними особливостями тварин, певних
систематичних груп. Групи тварин для вивчення відібрано з урахуванням чуттєвого
досвіду дітей цього віку. За новою програмою не вивчаються найпростіші, оскільки
одноклітинні організми розглядались у курсі біології 6 класу. Не вивчаються
також ознаки плоских та круглих червив. Натомість змістом програми передбачено
вивчення паразитичних безхребетних тварин, що дозволяє ознайомити учнів з
особливостями паразитичних червів, комах, кліщів тощо і зосередити їхню увагу
на питаннях профілактики паразитарних захворювань людини. Не вивчаються
загальні ознаки хордових тварин.
Ознайомлення з
тваринами певної групи має розпочинатись з вивчення способу їхнього життя, у зв’язку
з чим вивчаються особливості будови та процесів життєдіяльності. Увага
зосереджується на ознаках, які відрізнять тварин певної групи від інших.
Вивчення цієї теми має бути позбавлено надмірної детальної інформації про
внутрішню будову та систематику тварин. Розглядаючи питання
різноманітності тварин, необхідно знайомити учнів з тваринами, поширеними в
Україні і особливо з місцевими видами. Зробити вивчення цього питання цікавим і
наочним допоможуть ресурси Інтернету. До прикладу, Просвітницька інтернет-програма
“Молюски”, розроблена співробітниками лабораторії малакології Державного
природознавчого музею НАН України (http://www.pip-mollusca.org/).
У темі «Процеси життєдіяльності тварин» поглиблюються знання
учнів про процеси життєдіяльності та їх значення для
організму, формування яких здійснювалось на уроках природознавства і в
курсі біології 6 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності
функціонування тваринного організму з акцентом на функціональному значенні
органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів
життєдіяльності. Зміст теми є пропедевтичним і створює підґрунтя для засвоєння
курсу біології 8 класу, що важливо, оскільки новою програмою з біології
передбачена менша кількість годин на вивчення біології людини (70 годин замість
105 годин за навчальною програмою 2005 року). Практичні роботи даної навчальної
теми спрямовані на здійснення учнями порівняльного аналізу будови систем
органів тварин різних груп у взаємозв’язку з ускладненням їхніх функцій як
результатом адаптації та еволюційного розвитку.
У зміст нової
програми з біології для 7 класу включена нова для шкільного курсу біології
тварин тема «Поведінка тварин», у якій розглядаються біологічні
основи поведінки тварин, питання їхньої комунікації, значення поведінки для
пристосування тварин до умов існування. Вивчаючи форми поведінки тварин,
необхідно звертати увагу на причини такої поведінки, її становлення в процесі
індивідуального розвитку, значення для виживання особини, еволюційний розвиток.
Змістом теми передбачено виконання практичної роботи з використанням
відеоматеріалів. Учитель може обрати одну з двох запропонованих тем роботи: або
визначення форм поведінки, або визначення типів угруповань тварин, або поєднати
в одній роботи обидві тематики.
У темі
«Організми і середовище існування» новим для вивчення в курсі зоології є
поняття про популяцію. У новій програмі, на відміну від змісту цієї теми
в програмі 2005 року, узагальнюються знання учнів отримані на уроках
природознавства про чинники середовища, ланцюги живлення, потік енергії в
екосистемах, співіснування організмів в екосистемах.
У процесі
вивчення біології тварин важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у
школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації:
науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо.
Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як:
фауністичні спостереження, дослідження у природі, виконання елементарних
дослідів, розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів.
Упровадження
компетентнісного підходу зумовлює використання завдань, виконуючи які,
учні зможуть набути умінь самостійного вивчення природи, навчитись
застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані
з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження, виявляти
ставлення до тваринного світу та живої природи.
Матеріали для
підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної
преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна
преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа»), у
науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Біологія для
допитливих», «Юний натураліст», «Країна знань» тощо.
Методичні рекомендації
щодо вивчення основ здоров’я
у
2015-2016 навчальному році
Одними із
головних завдань навчального предмета
«Основи здоров’я» є виховання свідомого ставлення учнів до свого здоров’я та
здоров’я інших, формування засад і гігієнічних навичок здорового способу життя,
збереження і зміцнення їх фізичного та психічного здоров’я. За своїм призначенням, змістом і методами
навчання він суттєво відмінний від інших предметів. Його особливості
визначаються:
- необхідністю впливати на свідомість і поведінку учнів. Ця теза
ґрунтується на визнанні того, що якість життя людини, її здоров’я, безпека і
благополуччя найбільше залежать від її поведінки та способу життя;
- формуванням у дітей позитивних цінностей, знань, ставлень, умінь і
навичок, які зменшать ризик виникнення поведінкових проблем і підвищать їх
особистісний потенціал для гармонійного розвитку та життєвого успіху;
- посиленням мотивації щодо
створення сприятливого освітнього середовища.
На вивчення предмета «Основи здоров’я», відповідно до Наказу МОН України від 22.05.2015 № 1/9-253 «Про структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів» у всіх типах закладів передбачено у 5-7
класах – 1 година на тиждень; у 8-9 класах – 0,5 години на тиждень.
У спеціалізованих школах з поглибленим вивченням
іноземних мов на вивчення предмета «Основи здоров’я» у 5-9 класах передбачено 0,5 години на тиждень.
Кількість часу на вивчення предмета основи здоров’я у 8-9
класах рекомендуємо збільшити на 0,5 год. за рахунок варіативної частини
навчального плану, що, в свою чергу, надає можливість поширенню і поглибленню
змісту програми. У такому разі вчитель використовує чинну програму, збільшуючи
кількість годин на вивчення окремих тем програми.
Викладання
предмета «Основи здоров’я» у 2014/2015 н.р. у 5-7 класі здійснювати за
навчальною
програмою для загальноосвітніх
навчальних закладів «Основи здоров’я. 5-9 класи» (авт.
Бойченко Т.Є. та ін.). «Освіта», 2013 (Затверджена Міністерством
освіти і науки, молоді та спорту України наказом від 06.06.2012 № 664). Для
учнів 8–9-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі
Міністерства від 01.06.2012 р. №1/9-426 «Щодо інструктивно-методичних
рекомендацій із базових дисциплін» (Інформаційний збірник та коментарі
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №17-22, 2012 р.).
Завданнями навчального предмету «Основи здоров’я»
в основній школі є:
-
формування в учнів знання про здоров’я і безпеку, здоровий і безпечний
спосіб життя;
-
розвиток в учнів життєво необхідних умінь та навичок, вміння
використовувати їх у навчальній та повсякденній діяльності;
-
створення мотивації учнів щодо дбайливого ставлення до власного
здоров’я, вдосконалення фізичної,
соціальної, психічної і духовної складових здоров’я;
-
усвідомлення учнями цінності життя і здоров’я, значущості здорового і
безпечного способу життя;
-
збагачення власного досвіду учнів щодо збереження здоров’я;
-
підготовка учнів до забезпечення власної безпеки та безпеки інших людей
у надзвичайних ситуаціях.
Знаннєвий компонент здоров’язбережувальної компетентності
учнів слід формувати з урахуванням сучасного розуміння сутності здоров’я як
складного явища, яке характеризує життєдіяльність окремої людини, групи людей,
і суспільства загалом. У школярів має накопичуватися інформація щодо сучасного
трактування сутності здорового способу життя, його складових та, особливо, його
чинників:
-
способу життя сім’ї, найближчого оточення та суспільства;
-
рівня культури особи, сім’ї, суспільства;
-
місця здоров’я в системі цінностей людини та суспільства,
у якому вона живе;
-
бажання людини берегти своє життя і зміцнювати здоров’я;
-
налаштованості на довге здорове життя та на розвиток усіх
складових свого здоров’я: фізичної, соціальної, психічної, духовної.
З метою формування ціннісного компоненту
здоров’язбережувальної компетентності необхідно активізувати мотиваційну і виховну функції
навчання, задіювати емоціогенність
навчального матеріалу, що дозволяє формувати позитивний світогляд дитини у
ставленні до самого себе й до інших людей. Мотивування і виховання учнів необхідно
базувати на позитивних мотивах навчання, активізації їхніх пізнавальних потреб
та інтересів. Цьому сприятиме використання завдань на розвиток мотивації
(ігрових ситуації та рухливих пауз, персоніфікація запитань, виконання творчих
завдань тощо), ілюстрацій, цікавих фактів, гуморесок. Особливої уваги заслуговує включення в навчальний процес
опори на життєвий досвід учнів.
Діяльнісний підхід до вивчення основ здоров’я
забезпечується відпрацюванням практичних дій при вивченні кожної навчальної
теми. Зміст нової навчальної програми з основ здоров’я складається з двох
частин: понятійного і діяльнісного, що складається з вправ для відпрацювання
ключових умінь і навичок щодо збереження життя і зміцнення здоров’я (наприклад
виконання вправ для розвитку життєвих
навичок, відпрацювання алгоритму дій, моделювання поведінки, розробка
пам’яток тощо). Виконання зазначених вправ є обов’язковим елементом навчальних
занять відповідної тематики. Знаком * позначено вправи, які слід виконувати
учням не лише в класі, а й вдома з допомогою
дорослих.
Для реалізації особистісно зорієнтованого підходу до
вивчення основ здоров’я доцільно використовувати навчальні тексти,
відеофрагменти, які передбачають рефлексію – встановлення зворотнього зв’язку
між зовнішнім світом і внутрішнім станом учня, спеціально дібраними завданнями
(наприклад: Як ти поводишся в такій ситуації? Що тобі подобається або не
подобається в запропонованих порадах? тощо), що потребують осмислення дій,
колективної комунікації, де кожен учень має змогу реалізувати власний
потенціал.
Особливості вивчення предмету
При плануванні вивчення основ здоров’я вчителю необхідно керуватися, насамперед,
принципами наступності, перспективності, активності та емоційності. Необхідним
є використання системи
завдань, спрямованих на уможливлення оволодіння здоров’язбережувальними
компетенціями (розвиток життєвих і спеціальних здоров’язбережувальних навичок)
та загальнонавчальними уміннями (управління процесом розуміння учнями
прочитаного тексту, оволодіння ними уміння аналізувати, порівнювати,
узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, брати участь у
проектній діяльності, рольовій грі, розв’язанні конкретних ситуацій тощо).
Особливість методики проведення уроків предмету «Основи здоров’я»
полягає в тому, що оволодіння сприятливими для здоров’я і розвитку особистості життєвими навичками потребує багаторазового
вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії.
Ефективними на уроках основ здоров'я можуть бути сучасні
педагогічні технології, що ґрунтуються на використанні методів інтерактивного навчання,
у тому числі й системи завдань і вправ, зорієнтованих на діалогові форми
навчальної взаємодії, використання елементів тренінгових форм, проектної
діяльності, ведення індивідуальних і колективних портфоліо.
З методів інтерактивного
навчання, які є найефективнішими на уроках основ здоров’я, пропонуємо такі.
Мозковий
штурм. Використовується для
генерування ідей та активізації діяльності учнів щодо розв’язання певної
проблеми. Можна застосовувати на початку заняття, щоб з’ясувати обізнаність з
темою. Всі висловлені ідеї можна об’єднати або проаналізувати, використовуючи
інші методи (наприклад, концептуальну карту, «павутиння»).
Дискусії-роздуми.
Заохочують до обмірковування й обговорення того, що учні
спостерігали, чули або читали. Починають дискусію, ставлячи питання, яке
вимагає висловлювання власної позиції та інтерпретації (обговорення) власного
досвіду, навчальних відеофільмів, текстів підручників, статей, газетних
публікації тощо. Поставлені запитання заохочують учнів співвідносити зміст
опрацьованої інформації з власним досвідом.
Обговорення забезпечує можливість кожному учаснику навчального
процесу висловити власні думки і погляди щодо конкретного питання. Невеликі
групи – 5-7 учнів – найоптимальніші для обговорення, оскільки кожен член групи
має нагоду висловитися, хоча це можна здійснити і фронтально.
Міні-лекція (узагальнена назва словесного повідомлення інформації).
Метод можна використати для повідомлення такої інформації, яка має
основоположне значення і яку учні не можуть здобути самостійно. Можуть
вважатися ефективними, коли: продовжуються 5-8 хв.; включають групову дискусію,
покази, демонстрації.
Навчальний
фільм. Це знятий та записаний сюжет,
представлений особою, яку неможливо запросити на урок та поради якої дуже
важливі. Фільм може бути зроблений у форматі інтерв’ю або репортажу з міста
подій, що дає можливість показати обладнання, предмети, дії, яких немає і не
відбувається в класі. Фільм тем не менш повинен бути коротким, 5–8 хвилин.
Після фільму доцільне обговорення.
Показ/демонстрація. Забезпечує зв’язок між «знати про» і «бути спроможним
зробити». Демонстрацію можна вважати ефективною, якщо учні можуть чітко бачити
і розуміти те, що відбувається, та коли мають місце короткі пояснення вчителя і
групові обговорення впродовж показу.
Доповнення. Цей метод передбачає надання можливості для доповнення
інформації, що характеризує певні факти, ознаки, методи. Учні мають завершити
текст так, щоб він мав сенс. Метод використовують у письмовій або усній формі
із застосуванням власного досвіду учнів, повідомленнями про випадки в їхньому
житті.
Аналіз окремої
життєвої ситуації. Стосується
заздалегідь визначених сценаріїв, випадків, котрі ґрунтуються на ситуаціях з
реального життя, які учні спостерігають, аналізують, роблять висновки, дають
рекомендації.
Концептуальна
карта (опорна схема). Складання
концептуальних карт часто застосовується для того, щоб можна було побачити
зв’язок між новою і відомою інформацією. Також цей метод використовується для
того, щоб визначити основні поняття або показати зв’язки між поняттями,
схематично відобразити структурні компоненти інформації.
Коло знання. Цей метод залучає кожного до обговорення наданих
вчителем фактів з товаришами в групі, а потім – до обміну думками спочатку в
іншій групі (кожний учасник переходить в іншу групу як носій частини нової
інформації). Насамкінець представники кожної групи в оновленому складі
представляють отримані в результаті обговорення знання перед своєю або всіма
групами. Для цього методу потрібно заготувати картки з інформацією, яка має
бути раціонально викладеною, добре оформленою; найчастіше надається така
інформація, яку можна швидко запам’ятати, щоб легко викласти її членам групи.
Дебати. Структура дебатів заохочує учнів знаходити і наводити
переконливі аргументи своїм твердженням. У дебатах більшого значення надається
конкретним фактам та знанням, ніж неформальному обговоренню. Групи, утворені
для проведення дебатів, мають співпрацювати у процесі пошуку і підготовки своїх
аргументів. Важливою умовою ефективного проведення методу є обговорення і
прийняття заздалегідь правил співпраці під час дебатів. Метод особливо
актуальний, адже він не лише дозволяє оволодіти тим чи іншим матеріалом, але й
сприяє розвитку навичок вирішення проблем, творчого та критичного мислення,
ефективного спілкування, почуття гідності, чинення опору тиску, міжособистісних
взаємин.
Схеми/таблиці
досвіду. Такі схеми/таблиці фіксують
досвід, яким діляться учні. Вони є важливими ресурсними матеріалами. Теми для
схем/таблиць можуть виникати під час запланованих або спонтанних видів
діяльності. Зміст схем/таблиць залежить від рівня та різноманітності тем.
Інтерв’ювання передбачає зустріч учнів з певною
особою (науковці, лікарі, батьки, представники державних служб захисту тощо)
для обговорення конкретних тем або проблем. З «перших рук» отримується нова
найточніша інформація, відбувається знайомство з точкою зору цієї особи з
проблеми, яка цікавить учнів. Метод обов’язково доповнюється таким, що дозволяє
зробити висновки, узагальнення; наприклад, дискусії-роздуми.
Взаємонавчання. Цей метод використовується таким чином, що учні, більш
досвідчені в якомусь конкретному напрямку («фахівці»), діляться своїм досвідом
з іншими членами групи.
Консультативна
група. Консультативна група
створюється для одержання, корекції, збагачення та поглиблення компетентності
під керівництвом учителя. До роботи в цій групі крім учнів, можна залучити
батьків, лікарів, медичних сестер та ін.
Вирішення
проблеми. Цей метод найчастіше
використовується для оволодіння навичками прийняття рішення. Це – пошук
відповідей на запитання або шляхів вирішення проблеми, які можуть бути
представлені на занятті.
«Павутиння». Метод зорової репрезентації зв’язків між фактами,
поняттями, наслідками чи подіями. Його застосування дозволяє досліджувати й
упорядковувати інформацію в певній послідовності за ієрархічним змістом.
«Павутиння» зручно будувати на основі будь-якої концептуальної карти.
Уявний образ. Метод спрямований на вироблення навичок створення уявного
(віртуального) образу предмета чи об’єкта, події або ситуації. Це розвиває уяву
та творче мислення.
Ситуаційні
ігри. Дозволяють реалізувати творчий
потенціал учнів під час короткого перевтілення, коли розігруються певні життєві
ситуації, пов’язані переважно з вибором
(корисних чи шкідливих звичок, активного чи пасивного відпочинку, вибором
друзів, відмовою від участі в діяльності, пов’язаної з ризиком для життя та здоров’я
тощо). Після розігрування певної
ситуації в навчальній групі створюється надзвичайно сприятлива нагода
обговорити інші можливі шляхи вирішення проблеми, виявити ставлення до тієї чи
іншої ситуації та зробити загальні висновки.
Ілюстрування. Ілюструючи певні події, фрагменти підручників чи
літературних творів, учні передають свої розуміння, особисте сприйняття й
ставлення до прочитаного або почутого. Вони розвивають власне творче мислення,
коли зображують ту чи іншу особу, середовище, у якому вона живе, тощо.
Ілюстрування розповіді вчителя чи іншого учня розкриває досвід особи.
Екскурсії дозволяють сприймати явища в цілісності, зібрати багатий
матеріал для подальшої роботи, набути нові знання та навички, порівняти
теоретичні знання з фактами, які мають місце в реальному житті. Екскурсії чітко
плануються (наприклад, до Центру здоров’я, дитячої поліклініки, медичного
кабінету школи); їх результати фіксуються і обговорюються при реалізації
методів навчання, що відносяться до описаних вище навчальних стратегій.
Специфічними засобами
змісту предмета «Основи здоров’я» спрямовується діяльність учня на розвиток
його активності у засвоєнні істин здорового способу життя на розвиток
продуктивного і творчого мислення. З цією метою доцільно використовувати у
навчальному процесі завдання, що різняться за характером пізнавальної
діяльності учнів (рецептивні, репродуктивні, творчі) та ураховують навчальні і
розвивальні цілі (на усвідомлення навчального матеріалу, застосування знань та
умінь за зразком, творче застосування набутих знань, формування емоційно-ціннісного
ставлення).
Постійної уваги учителя заслуговує співпраця з батьками,
дорослими членами сім’ї. Слід звернути увагу учнів і батьків на співпрацю при
виконанні завдань, спрямованих на моделювання здоров’язбережувальних
компетенцій дітей. Програмою передбачена обов’язкова участь дорослих у
виконанні таких завдань (позначені у чинній програмі *): «Прийняття зважених
рішень щодо переходу дороги», «Обстеження безпеки своєї оселі», «Відпрацювання
навичок вимірювання температури тіла», «Виконання вправ для формування
правильної постави та гімнастики для очей».
Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів має
відбуватися постійно, на усіх етапах розвитку здоров’язбережувальних
компетенцій. Особливістю оцінювання здоров’язбережувальної діяльності дитини є
відзначення як позитивного навіть мінімального досягнення в школі, вдома, у
громаді, для чого необхідна тісна співпраця учителя з батьківською громадою.
Партнерство школи і батьківської громади щодо здоров’язбереження дітей
уможливлює:
-
участь батьків у навчанні і вихованні дітей в умовах
школи;
-
спільну відповідальність за навчально-виховний процес;
-
підвищення рівня здоров’язбережувальної компетентності
членів сім’ї;
- участь батьківської громади у прийнятті рішень щодо здоров’я дітей,
підвищення значимості громади в управлінні життя суспільства;
поліпшення
здоров’язбережувального середовища школи
Методичні рекомендації
щодо викладання екології у
2015/2016 навчальному році
Основною метою вивчення предмета
«Екологія» у школі є формування завершальних елементів екологічної культури
старшокласників, навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного
мислення і свідомості, що ґрунтуються на бережливому ставленні до природи як
унікального природного ресурсу.
Рекомендовані
програми, за якими пропонується МОНУ викладання екології у загальноосвітніх
навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році наступні:
Екологія.
Навчальна програма для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень
стандарту, академічний рівень;
Екологія.
Навчальна програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
Профільний рівень.
Електронні
варіанти навчальних програм розміщені на сайті Міністерства освіти та науки
України (www.mon.gov.ua, зокрема: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/)
Звертаємо
увагу вчителів/викладачів екології на те, що в організації навчально-виховного
процесу у 2015/2016 н.р. можна використовувати тільки ті навчальні програми,
підручники та навчально-методичні посібники (робочі зошити, зошити для
практичних та лабораторних робіт, контролю знань учнів), які мають відповідний
гриф Міністерства освіти і науки України «Схвалено для використання у
загальноосвітніх навчальних закладах», якщо від дати надання грифа даному
посібникові минуло не більше п'яти років.
Перелік навчальних
програм, підручників та навчально-методичних посібників для загальноосвітніх
навчальних закладів, які мають гриф Міністерства освіти і науки України або
схвалені для практичного використання можна знайти за посиланням: http://iitzo.gov.ua/instytut-innovatsijnyh-tehnolohij-i-zmistu-osvity-poetapno-rozmischuje-pereliky-navchalnyh-prohram-pidruchnykiv-ta-navchalno-metodychnyh-posibnykiv-dlya-doshkilnyh-ta-zahalnoosvitnih-navchalnyh-zakla/
Відповідно
до наказу ДОН «Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів
та структуру 2015/2016 навчального року» від 29.05.2015 №282 забороняються
будь-які зміни інваріантної складової робочих навчальних планів, сформованої на
державному рівні та обов'язкової для всіх навчальних закладів незалежно від
підпорядкування і форм власності. Не допускається зменшення кількості годин
робочого навчального плану, що фінансуються покласно (без урахування поділу
класів на групи). У спеціалізованих навчальних закладах (класах) з поглибленим
вивченням окремих предметів, гімназіях, ліцеях у 7-11 класах дозволено робити
перерозподіл щодо кількості годин між навчальними предметами у межах 15
відсотків.
Резервні
години, визначені в програмі, можуть бути використані для повторення,
систематизації, узагальнення навчального матеріалу, коригування знань, контролю
та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Рекомендуємо
в 11 класі вчителю екології узгоджувати вивчений матеріал із вчителем біології.
Зміст навчального матеріалу з біології враховує, що учні 11 класів, які
навчаються біології на академічному рівні та рівні стандарту, вивчатимуть
окремий предмет «Екологія». Водночас зміст програми з екології базується на
принципах неперервності і наступності шкільної екологічної освіти, її
інтеграції з іншими природничими дисциплінами на основі внутрішньопредметних і
міжпредметних зв’язків. З метою реалізації зазначеного принципу, враховуючи
зміст і структуру навчальних програм з природничих дисциплін, зокрема біології
та хімії, рекомендуємо за можливості запланувати вивчення екології у першому
семестрі (1 година тижневого навантаження). На вивчення біології рекомендуємо
виділити у І семестрі 1 годину, а у ІІ семестрі – 2 години на тиждень. Такі
зміни обумовлені недостатньою теоретичною підготовкою учнів до ІІІ етапу
Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології.
У старшій
школі кількість годин на тиждень для вивчення екології за різними рівнями
змісту розподілено таким чином: 10 клас – 2 год./тижд. (профільний рівень); 11
клас – 0,5 год./тижд. (рівень стандарту та академічний); 2 год./тижд.
(профільний рівень).
Програми
факультативів та курсів за вибором з екології, рекомендовані для використання у
загальноосвітніх навчальних закладах згідно з листом Міністерства освіти і
науки України від 26.06.2015 № 1/9-305 «Про особливості вивчення базових
дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році»:
5-9 класи -
Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної
підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Відповідно
до рекомендацій Міністерства освіти і науки України передбачено напрямки
диференціації освіти, які конкретизуються у формі поглибленого вивчення
екології. Методичне забезпечення курсу екології розроблено Міністерством освіти
і науки України, зокрема програма для кожного класу розрахована на 34 та 17
годин. У робочому навчальному плані у рамках варіативної складової визначається
кількість годин, яка реально фінансується (але не менше 17 годин на рік). За
рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може
здійснюватись на окремих сторінках класного журналу або в окремих журналах.
Курс
профільного рівня розрахований на 142 години (2 години тижневого навантаження у
10-11 класах) і охоплює 5 взаємопов’язаних розділів:
І. Система
«природа-населення-господарство».
ІІ.
Екологічні тенденції зміни основних компонентів природи.
ІІІ.
Провідні екологічні проблеми.
ІV.
Екологічні аспекти здоров’я.
V.
Екологічні стратегії. Напрямки виходу з екокризи.
Підручники
1. Царик
Л.П., Царик П.Л., Вітенко І.М. Екологія (профільний рівень). Підручник для 10
класу. – Генеза. – 2010.
2. Царик
Л.П., Царик П.Л., Вітенко І.М. Екологія (рівень стандарту, академічний рівень)
Підручник для 11 класу. – Генеза. – 2011.
Зауважуємо, що зміст навчального матеріалу в
темах навчальних програм сформульовано стисло, що дає змогу вчителеві творчо
планувати вивчення матеріалу. Під час планування необхідно враховувати
обов'язкові результати навчання (вимоги до знань та вмінь учнів), що
передбачені в кожній темі.
Практична частина програми є важливою й
обов’язковою її складовою, оскільки обґрунтування певних залежностей, доведення
наявних тенденцій розвитку, зрештою аргументація конкретної позиції неможлива без
наведення певних статистичних відомостей. Тому практичні роботи передбачають
розв’язання нескладних екологічних й економічних задач, здійснення
порівняльного аналізу, проведення спостереження, міні-дослідження,
соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, презентацій,
експертиз, "круглих столів", референдумів, ділових ігор,
моніторингових досліджень, написання творчих робіт, розробки індивідуальних і
колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна,
контролююча.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів
Оцінюючи
навчальні досягнення учнів з екології, необхідно керуватись критеріями,
затвердженими МОН України, враховуючи при цьому:
правильність
і науковість викладення матеріалу, повноту розкриття понять і закономірностей,
точність вживання екологічної термінології;
ступінь
самостійності відповіді;
логічність і
доказовість у викладенні матеріалу;
ступінь
сформованості інтелектуальних, загальноосвітніх, специфічних умінь (робота з
картографічними, статистичними та іншими додатковими матеріалами).
Оцінювання
навчальних досягнень учнів з екології здійснюється відповідно до критеріїв
навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, що зазначені у
навчальній програмі (відповідно до наказу МОНмолодьспорт від 13.04.2011 №329).
Тематичне
оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу
теми, відповідно до вимог навчальних програм. Орієнтовна мінімальна кількість
тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік: 70 год. (2
год. на тиждень) – 6 тематичних оцінювань. Необхідність щодо збільшення
кількості тематичних оцінок визначається вчителем самостійно.
Проведення
учнівських олімпіад з екології
Документом,
що визначає структуру, завдання, технологію проведення Всеукраїнських олімпіад,
є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з
навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади
зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності, затверджене наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22.09.2011 №1099.
Всеукраїнська
учнівська олімпіада з екології проводиться в чотири етапи: І етап - шкільні
(училищні), ІІ етап - районні (міські), ІІІ етап - обласні та IV етап -
загальнодержавний рівень.
Мета
проведення олімпіади з екології – привернення уваги учнів загальноосвітніх
навчальних закладів до сучасних екологічних проблем та включення їх у
безпосередню практичну екологічну діяльність.
Учасником
І-ІІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології може бути будь-який
учень, який підготував проект та самостійно провів дослідження. Екологічний
проект є індивідуальним і його може представляти тільки один учень. Крім
захисту екологічного проекту учасники олімпіади виконують тестову та практичну
частини. Основною метою олімпіади з екології є не лише перевірка теоретичних
знань учнів, але й практичний вклад кожного учня в розвиток екології як науки.
Також
вимагає уваги робота зі здібними дітьми, зокрема – підготовка до олімпіади.
Результати виступу команди Чернівецької області на IV етапі Всеукраїнської
олімпіади з екології достатньо високі. Зокрема:
диплом ІІ
ступеня - Дарічук Іоанна-Яна, учениця Чернівецької гімназії №5 Чернівецької міської
ради (вчитель – Дика Данієла Костянтинівна, науковий керівник – Халавка Юрій
Богданович);
диплом ІІІ
ступеня – Борук Олена, учениця Чернівецької гімназії №2 Чернівецької міської
ради (вчитель – Кушнір Алла Іванівна, науковий керівник – Борук Сергій Дмитрович);
диплом ІІІ
ступеня – Славута Богдан, учень Глибоцького ліцею Глибоцької селищної ради
Глибоцького району (вчитель – Гаврилюк Наталя Іванівна, науковий керівник –
Руденко Світлана Степанівна);
диплом ІІІ
ступеня – Кіфічак Ірина, учениця Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів №16 Чернівецької міської ради (вчитель – Баранець Оксана
Станіславівна).
Рекомендуємо
учителям екології у 2015/2016 н.р. звернути більш пильну увагу на вибір тем
екологічних проектів, розширювати тематику досліджень, налагодити співпрацю із
викладачами Інституту біології, хімії та біоресурсів ЧНУ імені Юрія Федьковича,
залучаючи учнів до роботи у лабораторіях.
Під час організації навчально-виховного
процесу на зрозумілих і доступних змістовних прикладах варто показувати учням,
як розвивалися екологічні поняття та відношення, теорії і методи, ознайомити їх
з біографіями видатних учених, які створювали науку, зокрема видатних
українських екологів, практично доводити важливість володіння знаннями з
екології.
Нагадуємо:
на сайтах ІППОЧО, ДОН можна знайти цікаву інформацію щодо досвіду ефективного
викладання біології та екології, якими діляться кращі вчителі Чернівецької
області; на високому науковому рівні працює секція «Екологія» при Буковинській
малій академії наук учнівської молоді (вступ на навчання відбувається на
початку вересня кожного року); відстежувати інформацію про екологічні конкурси
та приймати у них участь, зокрема користуватися сайтами: http://www.ecoleague.net; https://sites.google.com/site/ekologiaipo/programi-variativnoie-skladovoie.
Враховуючи вищевикладене, пропонуємо
розглянути подані матеріали на засіданнях районних/міських методичних об’єднань
вчителів біології та екології і прийняти відповідні рекомендації стосовно
підвищення ефективності викладання екології у 2015/2016 навчальному році.
Методичні
рекомендації щодо викладання природознавства
у
2015/2016 навчальному році
«Природознавство» –
предмет, який поєднує в собі елементи знань з біології, географії, фізики,
хімії, астрономії та екології. Він завершує природничо-наукову складову
предмета «Природознавство» початкової школи і є пропедевтикою для систематичних
курсів фізики, хімії, біології, географії та астрономії в основній школі. Зміст
і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу,
екологічну грамотність і відрізняються практичною спрямованістю.
Відповідно до листа
Міністерства освіти і науки України від 22.05. 2015
№ 1/9-253 «Про
структуру 2015/2016 навчального року та навчальні плани загальноосвітніх
навчальних закладів», наказу МОН України № 585 від 29.05.2015 «Про затвердження
змін до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня»
та наказу Департаменту освіти і науки Чернівецької ОДА № 282 від 29.05.2015
«Про робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру
2015/2016 навчального року» у 2015-2016 навчальному році вивчення
природознавства у 5 класі здійснюватиметься за навчальною програмою «Природознавство»
для 5 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що розроблена на основі
нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
(постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затверджена
наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.
На вивчення предмета
«Природознавство» в 5 класі за новою програмою передбачено 2 години на тиждень.
Загальний обсяг навчального часу становить 70 год, з них 3 год – резервний час,
який може бути використаний для організації різноманітних форм навчальної
діяльності: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з
додатковими джерелами інформації, корекції та узагальнення знань.
Програму розміщено на
сайті МОН України http://www.mon.gov.ua/ua//activity/education/56/general-secondary-education/educational_programs/1349869429/.
У пояснювальній записці
до програми надано методичні рекомендації з організації навчального процесу.
Звертаємо увагу на такі форми роботи, як практична робота, практичне заняття,
дослідницький практикум та міні-проекти.
Практичні роботи –
традиційна форма організації навчання. Вона розрахована на весь урок, і
обов’язково виконується в зошиті та перевіряється.
Згідно, з програмою їх є дві. Практична робота
№ 1 «Вимірювання маси та розмірів різних тіл» передбачає використання мірних
циліндрів для вимірювання об’ємів тіл, тому необхідно звернути увагу на правила
безпеки при роботі зі скляним посудом. У класному журналі робиться запис
«Інструктаж з безпеки життєдіяльності» та ставиться підпис учителя. Практичну
роботу № 2 бажано провести після екскурсії до ботанічного саду, дендропарку,
музею, екологічної стежки. При цьому необхідно звернути увагу учнів на заборону
зривати зразки рослин. Можна зробити фотографії або замальовки, які доцільно
використати під час проведення практичної роботи. На практичній роботі можна
також скористатися готовими гербаріями рослин, якщо вони збереглися в закладі
освіти.
Практичні заняття –
новий вид навчальної діяльності, який передбачає і лабораторний, і
демонстраційний експерименти. При цьому необхідно навчити п’ятикласників
спостерігати та занотовувати спостереження, а також робити висновки на їх
підставі. Робота учнів оцінюється вибірково на розсуд учителя. Варто зазначити,
що головна мета практичної діяльності на уроках природознавства – зацікавити
учнів у вивченні предметів природничого циклу, сформувати пізнавальний інтерес,
необхідний для подальшого навчання фізики, біології, хімії та географії у
школі.
Незвичною для дітей
формою роботи є дослідницький практикум. Частково його можна реалізувати під
час уроків. Але виконання деяких дослідів потребує певного часу та значної
підготовки до їх проведення, тому їх можна проводити як домашній експеримент
або на позакласних заходах. За наявності годин факультативів, дослідницький
практикум можна проводити під час факультативних занять. Звертаємо увагу на
організацію домашнього експерименту. Це важлива форма роботи, яка готує учнів
до подальшого навчання, адже цю форму роботи закладено в нові програми з фізики
та хімії. Домашній експеримент учні виконують за власним бажанням і
оформляютьть у довільній формі. У плануванні передбачено години на захист таких
робіт (див. нижче). Домашній експеримент, виконаний учнем, необхідно оцінити,
тому бажано до початку його проведення ознайомити учнів з критеріями такого
оцінювання.
Міні-проекти готують
учнів до проектної діяльності з природничих дисциплін. При цьому необхідно
організувати всі етапи роботи над проектом. Робота над проектом займає певний
час, тому години на захист проектів передбачено при завершенні теми. Але до
захисту необхідно спілкуватися з учнями щодо їхньої роботи, вносити необхідні
корективи.
Особливою формою роботи
є захист результатів дослідницького практикуму та міні-проектів. Учнів
необхідно ознайомити з критеріями оцінювання та правилами побудови власного виступу
(тема, мета, обладнання, експеримент, результати, висновки). Мета такої
діяльності – навчити школярів аргументовано доводити власну думку,
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, взаємозв’язок між теорією та
практикою.
Згідно з новою
редакцією Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти,
мета навчання природознавства полягає у формуванні учнів 5 класу природознавчої
компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і
людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально-пізнавальної
діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи.
Досягнення зазначеної
мети передбачає вирішення таких основних завдань:
- формування ключових і
предметних компетентностей;
- формування цілісної природничо-наукової
картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі
та місце людини в ній;
- засвоєння і
поглиблення знань про різноманіття об’єктів і явищ природи, зв'язок між явищами
живої і неживої природи, зміни природничого середовища під впливом людини;
- опанування й
удосконалення вмінь проводити спостереження, досліди, вимірювання та описувати
їх результати;
- виховання позитивного
емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому
середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;
- застосування знань
про природу в повсякденному житті для збереження навколишнього середовища та
соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов проживання на
певній території, самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього
середовища як сфери життєдіяльності.
Для якісного виконання
програми вчителю слід звернути увагу на формування в учнів таких умінь:
спостереження як
сприйняття і визначення властивостей об'єкта за допомогою органів сприйняття;
опис зовнішнього
вигляду вивчених тіл і речовин;
порівняння природних
об'єктів за 3-4 ознаками;
визначення в описі
досліду або спостереження його мети, умов проведення та отриманих результатів;
правильне використання
(з урахуванням правил безпеки) лабораторного обладнання та вимірювальних
приладів для вимірювання довжини, температури, маси та часу під час проведення
спостережень і дослідів;
вибір способу
вимірювання: визначення способу вимірювання величин, використання різноманітних
одиниць вимірювання, відбір (або конструювання) необхідних вимірювальних
приладів;
фіксація результатів
дослідження за допомогою різних форм представлення інформації: словесного
опису, малюнків, схем;
формулювання висновків,
заснованих на результатах досліджень.
Реалізація всіх зазначених вище способів
діяльності буде забезпечувати діяльнісний характер предмета і служити основою
для перетворення навчальної інформації в практичні особистісно значущі уміння,
застосовувані в повсякденному житті.
Особливої уваги заслуговують форми і методи
організації навчальної діяльності на уроці.
Головна мета уроку
природознавства – розвиток дитини. Вчитель повинен так організувати навчальний
процес, щоб у дітей було бажання вчитися, створити такі умови, щоб у ході
кожного уроку формувалася навчальна діяльність, яка перетворює школяра в
суб’єкт, зацікавлений у навчанні і саморозвитку. Учень на уроці – це
повноцінний учасник різноманітних форм роботи. Учитель на уроці – організатор
обставин, в яких учень, використовуючи всі спільні напрацювання, веде самостійний
пошук. Вчитель має пояснити, показати, натякнути, підвести до проблеми,
створити ситуацію успіху, заохотити, вселити впевненість, сформувати мотиви
учіння, закріпити авторитет учня серед однокласників.
Урок природознавства
повинен бути цікавим, а не розважальним. Тому не обійтися без проблемних задач,
парадоксів, дивовижних протиріч. Сама ситуація незвичайного створює не тільки
інтерес, але і потребу з’ясувати, зрозуміти, чому саме так, а не інакше.
Проблемне питання школи
Формування
готовності педагога до інноваційної діяльності в умовах функціонування освітнього округу
Проблемне питання
методоб’єднання
Створення
оптимальних умов спрямованих на підвищення професійної майстерності педагога в умовах
функціонування освітнього округу
План засідань вчителів методичного об'єднання
№
|
Тема
засідання
|
Дата
проведення
|
1
|
Установче
|
вересень
|
2
|
Впровадження
інноваційних технологій навчання природничих дисциплін в навчально-виховному
процесі.
|
жовтень
|
3
|
Індивідуальні,
парні, групові форми роботи на уроках природничого циклу
|
грудень
|
4
|
Оптимізація
навчання та формування всебічно
розвиненої особистості на уроках природничих дисциплін
|
лютий
|
5
|
Творчі
завдання---шлях активізації розвиваючої функції навчання на уроках
природничих дисциплін
|
квітень
|
природничих дисциплін
Методичні
рекомендації
щодо національно-патріотичного
виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні
після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе
більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття
патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної
громадянської позиції тощо.
Важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини
осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе
відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну,
демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку,
сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського
миру й злагоди в суспільстві.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен
Майдану – промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав
людини та поваги до людської гідності, відстоювання загальнонаціональних
інтересів відмовою учасників від особистого заради досягнення спільної мети;
багатомовністю, полірелігійністю. Зміст виховних заходів має позиціонувати
Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного
протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з
боку недемократичного політичного режиму в країні.
Актуальним є організація
збирання та поширення інформації про героїчні вчинки українських
військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході
російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний
внесок у зміцнення обороноздатності України.
Героїчні й водночас драматичні й
навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій
шкільних музеїв, заповідників та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації
про учасників АТО та волонтерів з даної території; необхідно взяти шефство над
родинами учасників ATO, які цього потребують. В цілому важливим є формування засобами змісту навчальних предметів якостей особистості,
що характеризуються ціннісним ставленням до суспільства, держави, самої себе та
інших, природи, праці, мистецтва.
З огляду на це рекомендуємо:
По-перше,
виокремити як один з найголовніших напрямів виховної роботи,
національно-патріотичне виховання – справу, що за своїм значенням є
стратегічним завданням. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до
Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.
По-друге, необхідно виховувати в учнівської молоді національну
самосвідомість, налаштованість на осмислення моральних та
культурних цінностей, історії, систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою,
волею, усвідомленням відповідальності.
По-третє,
системно здійснювати виховання в учнів громадянської позиції; вивчення та
популяризацію історії українського козацтва, збереження і пропаганду
історико-культурної спадщини українського народу; поліпшення
військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту
Вітчизни.
По-четверте, важливим аспектом формування національно
самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови.
Володіння українською мовою та послуговування
нею повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми. Мовне середовище повинно впливати на
формування учня-громадянина, патріота України.
По-п’яте,
формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати
мотивацію до праці.
Для реалізації цих глобальних завдань
необхідна системна робота, яка
передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів,
методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.
У
навчально-виховний процес мають
впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької
педагогіки.
Завдяки результатам педагогічних досліджень достеменно встановлено, що 40
відсотків від загального обсягу виховних впливів на особистість дитини
здійснює освітнє середовище, в якому
вона перебуває. Ця цифра в кожному конкретному випадку шкільної практики варіюється
відповідно до особливостей області,
школи, класу, його мікрогруп та
індивідуальних особливостей самих дітей. Але слід визнати, що поміж інших
джерел впливу на становлення й розвиток дитини (сім’я, однолітки, позашкільні
освітні заклади та ін.) школа посідає домінантні позиції, тож і
відповідальності на неї покладається більше, і можливостей перед нею
відкривається більше.
З метою
створення умов для реалізації кожної особистості та підтримки творчого,
інтелектуального, духовного потенціалу нашої нації необхідно модернізувати систему викладання української мови, а саме:
- у
навчально-виховній діяльності неухильно дотримуватися єдиного мовного режиму;
-
формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний простір, який
забезпечуватиме прилучення школярів до величезного мовного дивосвіту, до
глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображальних
засобів;
-
виховувати відповідальне ставлення до рідної мови, свідомого нею користування;
-
сприяти вияву українського менталітету, способу самоусвідомлення і
самоідентифікації, сприйняттю української мови як коду праісторичної пам’яті;
-
плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної, інтелектуальної сфери саме на
основі української мови;
- через мовне посередництво долучати школярів
до національної історії, до різних масивів національної культури, до глибинної
сутності народного життя;
-
здійснювати розвиток мовлення не тільки на уроках української мови і
літератури, а й під час вивчення всіх інших предметів.
Також
навчальні заклади мають проводити інформаційно-просвітницьку роботу з батьками,
спрямовану на формування толерантності,
поваги до культури, історії, мови, звичаїв та традицій як українців так і
представників різних національностей за участю психологів, істориків,
працівників кримінальної міліції.
Водночас
необхідно активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами
учнівського та батьківського
самоврядування щодо формування у дітей та молоді духовності, моральної культури, толерантної
поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.
У
контексті зазначеного вище, надаємо методичні рекомендації щодо
національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Географія
Шкільна географія відіграє значну роль у вихованні
патріотизму підростаючого покоління. Патріотичне виховання – виховання засобами
шкільної географії людини-громадянина, людини-патріота, основними рисами якої є
національна самосвідомість, почуття любові до своєї Батьківщини, шанобливе
ставлення до народних традицій, звичаїв, обрядів, як ланки, що визначає духовну
єдність поколінь, почуття громадянської й соціальної відповідальності, бажання
поліпшити умови життя в рідній місцевості. Шляхами реалізації завдань
патріотичного виховання в процесі навчання географії мають стати:
1. Відбір змісту навчального матеріалу й посилення
його українознавчої спрямованості. Так, характеризуючи окремі території світу,
доречно ознайомлювати учнів із внеском українських учених у їх вивчення й
освоєння (наприклад, під час вивчення теми «Відкриття й освоєння Африки» в
курсі «Географія материків і океанів» учитель може більш докладно зупинитися на
дослідженнях території цього материка українським мандрівником і дипломатом
Єгором Ковалевським).
2. Реалізація принципу національної спрямованості
шкільної географії, який передбачає формування в учнів національної свідомості,
прищеплення шанобливого ставлення до традицій і звичаїв українського народу
щодо вшанування й збереження природи краю, підтримання таких важливих рис
української нації, як чуйність, працелюбність і милосердя, що має знайти своє
вираження в широкому й активному залученні в процес вивчення географії
здобутків усної народної творчості (прислів’їв, приказок, прикмет, загадок про
природні об’єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської
культури, використанні народних традицій поведінки в природі, шанобливого
ставлення до неї (наприклад, українське народне прислів’я: «Багато снігу —
багато хліба»).
3. Максимальне використання виховного потенціалу
шкільного краєзнавства. Реалізація цього завдання може відбуватися шляхом
практичного вивчення особливостей природи, господарства й населення рідного
краю в процесі організації активних форм навчальної діяльності учнів
(практичних робіт на місцевості, екскурсій, експедицій, дослідницьких проектів
та ін.); конкретизації теоретичних географічних знань прикладами своєї
місцевості; орієнтації учнів на дослідну, суспільно корисну діяльність у
рідному краї за умов її інтеграції з наукою і місцевим виробництвом (наприклад,
у темах з географії свого регіону в 8-9 класах та під час вивчення курсів за
вибором «Географія рідного краю»).
4. Формування в учнів уявлень про досягнення України в
галузі науки, техніки, культури. Цей напрям виховної роботи пропонуємо
реалізовувати в процесі знайомства учнів зі значущими результатами діяльності
видатних вітчизняних дослідників, державних діячів, представників громадських
організацій; висвітлення інноваційних проектів у рамках міжнародного
співробітництва. (наприклад, М. Миклухо-Маклая, П. Чубинського, С. Рудницького, А.
Синявського, О. Маринича та ін.)
Особливо
велика роль у вихованні в учнів патріотизму, гордості за свою Батьківщину,
почуттів поваги до інших народів, різних країн належить фізичній і економічній
географії. Кожна тема, кожний урок містять політико-виховну інформацію,
усвідомлене сприйняття якої учнями сприяє переконаності – кращого місця, ніж
рідний дім немає у цілому світі. Патріотичному вихованню сприяє весь процес
навчання географії, адже цей предмет має виключно широкі можливості для
організації патріотичного виховання.
Зокрема,
на уроках у 8-му і 9-му класах під час вивчення матеріалу про природу та
господарство України відбувається формування почуття приналежності до великого
українського народу, яким ми є; гордості і любові до нашої культури і традицій.
У
процесі проведення позакласної роботи (екскурсії, походи, подорожі) юні
туристи-краєзнавці продовжують вивчення, й дослідження рідного краю. Вони
розширюють свій світогляд, закріплюють і поглиблюють знання, здобуті на уроках
географії, формують високі моральні якості громадянина України. Тут з’являється
ще більша можливість ознайомити дітей з історією Батьківщини, її природними
багатствами, народними звичаями, традиціями.
Для
реалізації поставлених завдань учителям географії пропонуємо організувати у своїх загальноосвітніх
навчальних закладах наступні заходи:
- запровадження
нагород для учнів ЗНЗ із числа переможців олімпіад, конкурсів в системі МАН та
ін. у номінаціях: кращий знавець географії України та кращий краєзнавець на
рівні навчального закладу, населеного пункту або району, області, України; відзнаку
назвати ім. П. Чубинського.
-у ЗНЗ здійснити дворічне планування
тижня географії з обов’язковими акцентами: на патріотичну
складову навчання географії, краєзнавчу складову навчання географії, поширення
культури українського народу, поширення культури національних меншин нашої
країни у контексті єдності України;
-проведення заходів присвячених вітчизняним
географам, економістам, відомим мандрівникам та природодослідникам, як
минулого, так і сьогодення;
-посилення роботи з географічного
краєзнавства, зокрема, створення краєзнавчої кімнати-музею при школі;
-участь у всеукраїнських
історико-етнографічних та еколого-географічних експедиціях, які проводяться в
рамках руху учнівської та студентської молоді України за збереження і
примноження традицій, звичаїв, обрядів народу, зокрема «Моя земля – земля моїх
батьків»;
-організація екскурсійних подорожей,
туристичних походів історичними місцями,
музеями (Київ, Запоріжжя. Львів,
Одеса, Полтава, Батурин, Канів), тощо.
Вітчизняні вчені-географи,економісти та краєзнавці.
Особливістю
впровадження Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді на
уроках географії у 2015-2016 н. р. буде відзначення таких ювілеїв – 115 років
від дня народження Володимира Михайловича Кубійовича, українського економ-географа, демографа, енциклопедиста; 150-річчя Михайла Івановича
Туган-Барановського, українського економіста, економ-географа, державного
діяча.
150-річчя
Георгія Миколайовича
Висоцького, українського
фізико-географа, ґрунтознавця, палеоботаніка;
150-річчя – Софії Русової, педагога, фундатора
українського краєзнавства.
У
відповідності до цього, необхідно висвітлити ці події під час проведення тижнів
географії та економіки, Всеукраїнських конкурсів, олімпіад та в рамках МАН.
Біологія, екологія, хімія та природознавство
Національно-патріотичне виховання на уроках біології,
екології, хімії та природознавства тісно пов'язано з пізнавальною діяльністю
учнів, зміст і методи якої безпосередньо впливають на реалізацію виховних
завдань. Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї
Батьківщини, могутнім засобом виховання в дітей цінностних ставлень, моральних
якостей, насамперед національної свідомості.
Одним із напрямків вивчення природи рідного краю є вивчення
видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На жаль у підручниках питання
біологічної різноманітності зосереджуються переважно на загальних питаннях та
екзотичних видах. Розглядаючи теми «Різноманітність рослин», «Гриби» (6 клас),
«Різноманітність тварин» (7 клас) необхідно
у цікавій і наочній формі познайомити учнів з найпомітнішими видами, поширеними в різних куточках нашої
країни, особливу увагу звертаючи на місцеві
види флори і фауни.
На уроці вчитель має створювати умови для формування в учнів
почуття гордості за свою Батьківщину. Вивчаючи з учнями 11 класу тему
«Історичний розвиток органічного світу» розказуємо, що Україна володіє
безцінною спадщиною людства – едіакарською біотою. Звертаємо їхню увагу на те,
що подільський розріз венду й нижнього палеозою нижче міста Кам’янця-Подільський,
в пригирловій частині Смотричу та по Дністру має світове значення. Наголошуємо,
що Україна може пишатись тим, що вона входить в п’ятірку країн світу за
поширеністю палеонтологічних знахідок докембрію.
Використання краєзнавчого матеріалу
у викладанні природничих наук підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього
середовища і сприяє пробудженню поваги і любові до того місця, де вони
народились і виросли.
З
метою формуються в учнів почуття любові до природи, рідного краю
необхідно включати у навчально-виховний процес пізнавальні тематичні екскурсії
в поле, в ліс, на берег озера чи річки, які збагачують духовне життя учнів,
стимулюють бажання більше побачити, більше зробити для збереження природного
середовища.
Сьогодення позначене небувалим зростанням інтересу до проблем
історії свого народу, витоків національної культури. Народні знання є не лише
окремим видом допоміжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в учнів
інтересу до національної культури, є
передумовою формування їх національної самосвідомості і сприяє засвоєнню знань.
На уроках біології, природознавства доцільно використовувати такі
елементи національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки,
пісні, думи, прислів’я та прикмети про наших супутників – рослин і тварин, які
дійшли до нас із сивої давнини.
Зокрема, на уроках природознавства (5 клас Тема «Земля як
планета») можна використовувати такі
завдання до народних присл ів’їв: пояснити сутність явища, про яке згадується у
прислів’ях: «Взимку сонце світить, та не гріє» «На новий рік прибавилось дня на
заячий скік» (тема «Рухи Землі. Землі. Пори року»); назвати властивості води,
які згадуються у прислів’ях «Вода крапля по краплі і камінь довбає» «Вода найде
собі дорогу» (тема «Властивості води.
Вода розчинник); пояснити зміст прислів’їв «Без води і не туди, і не сюди», «Що
може вродить камінна гора, коли в їй води нема!» тема «Значення води у
природі)». Також корисним буде організація народознавчих хвилинок, до яких учні готують народні
приказки, прислів’я, прикмети, пов’язані з природними явищами, тваринами і
рослинами. Такі народознавчі хвилинки можна організувати у вигляді конкурсів
або змагань.
При вивченні в 6 класі теми «Рослини», «Різноманітність
рослин» приділити увагу
рослинам-символам України – калині, вербі, дубу, тополі,
маку,барвінку,чорнобривцям. Ефективним у цьому випадку буде використання
проектної діяльності учнів.
Патріотичне виховання
передбачає формування в учнів знань, та уявлень про досягнення нашої країни в
галузі науки, адже багато видатних вчених прославили Україну. При цьому завжди необхідно
підкреслювати їхню приналежність до України, звертати увагу на внесок української
науки в розвиток світової біологічної, хімічної науки.
Розповідаючи про досягнення медицини під час вивчення біології людини,
ознайомлюємо учнів із життям і діяльністю М. Амосова, О. Богомольця.
Микола Амосов у 2008 році був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки «Великі українці». М. Амосов – автор понад 400 наукових робіт, включаючи 19
монографій. Ряд монографій перевидано в США, Японії, Німеччині, Болгарії. Він
сам зробив близько 7 тисяч складних операцій, завдячуючи яким спас життя людям.
У створеному ним інституті підготовлено 40 докторів і понад 150 кандидаті наук,
багато хто з них очолює великі наукові центри. Микола Михайлович широко відомий
як письменник. Його повісті «Думки та серце», «Записки з майбутнього»,
«ППГ-2266», «Книга про щастя та нещастя» неодноразово видавалися у нас в країні
та за кордоном.
Олександр Богомолець народився 24 травня
1881 року в Києві. Крупним і неоднозначним досягненням ученого став розроблений
ним метод дії на сполучну тканину антиретикулярною цитотоксичною сироваткою
(АЦС або сироватка Богомольця). Цю сироватку Богомолець ретельно розробляв і
прагнув знайти їй широке застосування в боротьбі із старінням, а також для
лікування самих різних захворювань. Безумовно, в багато чому він переоцінив
значення АЦС. Але ніколи не можна забувати, що в роки Другої світової війни АЦС по суті була єдиним вітчизняним
засобом, що застосовувалася для прискорення процесів зрощення переломів і
загоєння пошкоджених м’яких тканин. Не підлягає підрахунку число життів
поранених бійців, врятованих за допомогою цієї сироватки. Крім того, він
проявив себе і людиною великої цивільної мужності. Так, в роки масових репресій
по його проханнях і під запропоноване ним особисте доручення були звільнені з
місць ув’язнення ряд крупних учених.
У рамках проектної діяльності учням можна запропонувати теми
проектів, в яких необхідно відобразити не тільки наукові досягнення, а й
особистісні якості, улюблені заняття та інтереси учених. Старшокласникам можна
запропонувати написати есе на тему «Чому можна навчитись у … (того чи іншого
вченого)». Такі завдання дозволять учням більш глибоко осмислити біографію
ученого, вибрати цінності якості особистості та висловити власні міркування
щодо співвідношення заслуг учених та їхніх морально-етичних якостей. При цьому
в учнів виникає почуття гордості за свою країну та її співвітчизників. Разом з
тим для формування почуття патріотизму необхідно у навчання включати відомості
про сучасні досягнення українців у різних галузях науки, викликаючи тим самим
гордість за геніїв свого народу та націю в цілому.
До прикладу, при вивченні органічної хімії ознайомлюємо учнів з
видатним досягнення українських хіміків. Поняття про хімічний зв'язок добре
знайоме всім з курсу хімії. Воно настільки фундаментально опрацьовано, що
будь-яка інформація, яка змінює наші уявлення про хімічне зв'язування, є сенсацією.
Співробітники кафедри органічної хімії і технології органічних речовин
хіміко-технологічного факультету Національного технічного університету України
«Київський політехнічний інститут» у співпраці з університетами Гісена
(Німеччина) та Стенфорда (США) кинули виклик природі. Використовуючи як вихідні
сполуки так звані діамондоїди (вуглеводні нанометрових розмірів, що відтворюють
фрагменти структури природного алмазу і добуваються з нафти), вони синтезували
молекули, які містять аномально подовжені зв'язки. Вперше у світі експериментально встановлено,
що слабкі Ван-дер-Ваальсові сили можуть мати вирішальний вплив на стабілізацію
індивідуальних молекул. Це відкриває перспективи створення матеріалу, який буде знаходитися на межі між
індивідуальною молекулою і наноматеріалом. Одержані результати виявились
настільки важливими, що були опубліковані у найбільш авторитетному науковому
журналі Nature (2011, т. 477 с.308-311).
План засідання вчителів
методичного об’єднання природничих дисциплін
№п/п
|
Тема засідання
|
Дата проведення
|
1
|
Установче
|
Вересень
|
2
|
Впровадження інформаційних технологій навчання
природничих дисциплін з метою підвищення компетентності учня.
|
Жовтень
|
3
|
Формування особистості учня, розвиток його задатків,
здібностей, обдарувань та наукового світогляду в умовах поглибленого вивчення
географії.
|
Грудень
|
4
|
Удосконалення уроків природничого циклу шляхом
інформатизації та індивідуалізації.
|
Лютий
|
5
|
Особливості роботи з обдарованими дітьми в умовах
профільної освіти.
|
Квітень
|
Дані
про членів методичного об’єднання природничого циклу
№
|
Прізвище
ім’я,
побатькові вчителя
|
Дата народження
|
Педстаж
|
Предмет, який викладає
|
Клас
|
Навантаженн
|
1.
|
Варварук Галина Василівна
|
26.07.1971р
|
22р
|
Географія
|
8-А, 11кл.
|
8 годин
|
2.
|
Куртяк Віталіна Василівна
|
19.10.1971р
|
21р
|
Географія
Освіта сталого розвитку(факультатив)
Економіка(факультатив)
Фінансова грамотність
|
6,7,8-Б,9,10
8-Б,
9-ті
11кл
11кл
|
17годин
|
3
|
Струтинський Роман Романович
|
04.04.1975р
|
19р
|
Біологія
|
7-10 класи
|
17 годин
|
4
|
Медик Ганна Петрівна
|
23.12.1971р
|
25р
|
Основи здоров’я
Біологія
|
3-9
класи
6-А,
11кл
|
14 годин
|
5
|
Монастирецька Наталія
Романівна
|
06.02.1980р
|
10р
|
Хімія
|
7-11
класи
|
15 годин
|
6
|
Гуцуляк Надія Василівна
|
19.10.1982р
|
10р
|
Природознавство
Біологія
|
5-ті класи
6-Б
|
6 годин
|
7
|
Гогільчин Дмитро Васильович
|
26.10.1980р
|
12р
|
Біологія
|
Декретна відпустка
|
Прізвище, ім’я, по батькові вчителя
|
Рік і місце
проходження курсів
|
Атестація
вчителя
|
Кваліфікаційна категорія вчителя
|
Проблема із самоосвіти
|
Форма опрацювання
|
Варварук Галина Василівна
|
2012
ІППО
|
2011
|
Вища, старший вчитель
|
Технологія застосування типових
планів характеристики географічних об’єктів
|
Підготовка уроків, заходів, презентацій
|
Куртяк Віталіна Василівна
|
2012
ІППО
|
2011
|
Вища, старший вчитель
|
Активізація розумової
діяльності та формування цілісних знань на уроках географії
|
Проведення позакласних заходів,
підготовка проектів
|
Струтинський Роман Романович
|
2014
ІППО
|
2015
|
Вища
|
Активізація пізнавальної
діяльності на уроках біології
|
Проведення відкритих уроків,
заходів
|
Медик
Ганна Петрівна
|
2011р
ІППО
|
2011
|
Вища
|
Формування здорового способу
життя на уроках основ здоров’я
|
Розробка вправ, уроків
|
Монастирецька Наталія Романівна
|
2014
ІППО
|
2015
|
I
категорія
|
Використання інноваційних
технологй на уроках хімії
|
Проведеня уроків, позакласних
заходів
|
Гуцуляк
Надія Василівна
|
2014
ІППО
|
2015
|
I
категорія
|
Екологічне виховання на уроках
природознавства
|
Проведення відкритих уроків,
піготовка доповідей
|
Гогільчин Дмитро Васильович
|
2009
ІППО
|
2009
|
I
категорія
|
Активізація та мотивація
навчальної діяльності на уроках біології
|
Підготовка доповідей, уроків
|
Вступ.
Аналіз роботи методичного об’єднання природничого циклу за 2014-2015 н.р
Минулого року вчителі
природничих дисциплін працювали над
проблемою:
«Створення оптимальних
умов спрямованих на підвищення професійної майстерності педагога в умовах
функціонування освітнього округу»
У школі було проведено
п’ять засідань МО, на яких розглядалися
актуальні питання викладання
біології, хімії, географії, , основ здоров’я та природознавства в школі,
а саме: впроваджея інноваційних технологій навчання природничих дисциплін в
навчально-виховному процесі; індивідуальні, парні, групові форми навчання на
уроках природничих дисциплін; оптимізація навчання та формування всебічно
розвиненої особистості на уроках природничих дисциплін; творчі завдання - шлях активізації розвиваючої
функції навчання на уроках природничих дисциплін. Застосовували ефективні види
діяльності на уроці, що допомагають активізувати пам’ять, увагу, уяву, знання,
збагатити словниковий запас, оживити матеріал підручника для досягнення
найкращих результатів в оволодінні природничими дисциплінами.Освоювали нові
методичні підходи у навчанні учнів основ здоров’я в початковій школі через рольові ігри, групова форма роботи на
уроках географії, біології та хімії.
Протягом року були проведені консультації з
питань: різновиди перевірки домашнього завдання(Куртяк В.В); методика
викладання природознавства у 6 класі за підручником С.В. Межжерін (Гуцуляк
Н.В);мотивація навчально-пізнавальної діяльності на уроках хімії (Монастирецька
Н.Р)
Всі вчителі приймали активну участь в роботі
шкільного і районного МО, вивчали передовий педагогічний досвід області, району
і використовували його на своїх уроках.
Члени МО працювали над втіленням у
викладацьку діяльність сучасних педагогічних технологій для створення умов
розвитку особистості учнів, використання дидактичного матеріалу, який за
змістом пов'язаний з практичним використанням у повсякденному житті.
Проводилася робота зі здібними дітьми,
підготовка школярів до участі в учнівських предметних олімпіадах.
В школі були проведені шкільні олімпіади з
хімії, біології, географії (8-11 класи), підсумкові контрольні роботи.
Вчителями біології було проведено
міжнародний інтерактивний конкурс «Колосок» (3-11класи). В загальній кількості
всіх нагород по класах було: у 3-А класі -4 золотих сертифікатів; 7--- срібних;
у 3-Б –5-золотих і 12—срібних; 4-А класі---2-золотих і 6—срібних; у 4-Б
класі---4-золотих; і 5—срібних сертифікатів; у 5-А --- 4-золотих сертифікатів і
1—срібний; у 6-Б класі 3—золотих; 7-А – 2 срібних, у 9-Б - 2 срібні сертифікати;
Вчителем основ здоров’я( Медик Г.П) було
проведено тижні основ здоров’я (листопад) і тиждень ОБЖД (квітень).
Вчителями
географії та природознавства(Варварук Г.В., Куртяк В.В., та Гуцуляк Н.В) був
проведений предметний тиждень.
Вчителями природничих
дисциплін досягнуто значні успіхи у викладанні предмета, але, не дивлячись на
деякі досягнення в знаннях учнів, є ще ряд актуальних , недоліків на які
потрібно звернути серйозну увагу:
·
належне знання пояснювальних записок та змісту програм;
·
знання загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;
·
вивчення передового педагогічного досвіду;
·
знання вимог до уроку;
·
підготовка учнів до участі олімпіадах ;
Виходячи
з цього і із методичних рекомендацій МО України щодо викладання природничих
дисциплін в школах, завданням методичного об’єднання на 2015-2016 навчальний
рік є :
- особливості реалізації змісту нових навчальних
програм з біології для 7 класу ;
- використання проблемно-пошукових методів
навчання з метою покращення якості
знань учнів з хімії;
- контроль і зворотній зв’язок на уроках
географії;
- організація діяльності учнів з рівневого
засвоєння знань на уроках біології;
- посилити підготовку учнів до участі в олімпіадах
по предмету;
- робота із здібними і обдарованими учнями;
- цікава позакласна робота з природознавства;
- проведення тижнів основ здоров’я;
- краще організувати роботу щодо проведення
міжнародного конкурсу «Колосок»
Заходи
щодо зміцнення
навчально-матеріальної
бази з предмета
№
|
Зміст заходів
|
Термін виконання
|
Відповідальний
|
1
|
Оформлення підписки на періодичну пресу та фаховий
журнал на 2015-2016 н.р
|
вереснь
|
Голова МО
|
2
|
Поповнення кабінету біології, хімії, географії та основ
здоров’я науково-методичною та художньою літературою
|
протягом року
|
Члени МО
|
3
|
Організація виготовлення наочностей з природничих
дисциплін
|
протягом року
|
Голова МО
|
4
|
Оформлення тематичної папки
«Матеріали підготовки до ЗНО»
|
вересень-грудень
|
Члени МО
|
5
|
Розробка тематичних контрольних робіт, тестових завдань
|
протягом року
|
Члени МО
|
6
|
Організація та виготовлення гербарію
|
Травень-червень
|
Голова МО
|
7
|
Організація
виставок дитячих робіт та розробок вчителів
|
Протягом року
|
Члени МО
|
Позакласна
робота
І
семестр
№
|
Зміст
заходів
|
Термін
виконання
|
Відповідальний
|
1
|
Вивчення
навчальних програм,
перевірка
наявності навчально-методичного забезпечення з предмету
|
серпень
|
ГМО
|
2
|
Аналіз
роботи методичного об’єднання за 2014-2015
н.р. Обговорення і затвердження плану роботи МО на 2015-2016 н.р
|
вересень
|
Керівник
МО
Члени
МО
|
3
|
Оновлення
навчально- методичного та нормативного забезпечення предмета. Передплата
науково-методичної літератури на новий навчальний рік.
|
вересень
|
Члени
МО
|
4
|
Установче засідання МО
1)затвердження
календарно-тематичного планування;
2)робота
на сайті МОН. Ознайомлення з нормативними документами. Ознайомлення з
концепцією національно – патріотичного виховання на уроках природничих
дисциплін.
|
вересень
|
Члени
МО
|
5
|
Засідання членів МО
Засідання МО№2 Впровадження інформаційних
технологій навчання природничих дисциплін з метою підвищення компетентності
учня.
|
жовтень
19-23
|
Члени
МО
|
6
|
Організація
взаємного відвідування уроків
|
Жовтень
19-23
|
Члени
МО
Куртяк
В.В
Струтинський
Р.Р
|
7
|
Організація
заяв у міжнародний інтерактивний конкурс «Колосок»
|
Жовтень
|
Струтинський
Р.Р
|
8
|
Бібліографічний
огляд фахових видань
|
Жовтень
|
Члени
МО
|
9
|
Проведення
першого туру олімпіад
|
жовтень
|
Члени
МО
|
10
|
Відвідування
уроку з географії «Води суходолу Африки. Використання водних ресурсів. Пр.р.
№ 3. Позначення водних об’єктів
Африки.»7-Б клас
|
Жовтень
|
Куртяк
В.В
|
11
|
Проведення
заходу «Сторінками Червоної книги України»
|
Жовтень
20-24
|
Струтинський
Р.Р
|
12
|
Проведення тижня основ здоров’я
|
листопад
|
Медик
Г.П
|
13
|
Відвідування
позакласного заходу «Щасливий випадок»
|
Листопад
|
Медик
Г.П
|
14
|
Проведення
міжнародного інтерактивного конкурсу «Колосок»
|
Листопад
|
Струтинський
Р.Р
|
15
|
Про
підсумки проведення ІІ туру олімпіади
|
грудень
|
Члени
МО
|
16
|
Засідання членів МО
Засідання МО№3 Формування особистості учня,
розвиток його задатків, здібностей, обдарувань та наукового світогляду в
умовах профільного навчання.
|
7-12грудня
|
Члени
МО
|
17
|
Круглий
стіл «Ідеї щодо впровадження профільного навчання в сільській місцевості»
|
грудень
|
Члени
МО
|
18
|
Відвідування
уроку природознавства на тему «Земля – планета сонячної системи.Форма і розміри Землі.» 5
клас
|
Грудня 7-12
|
Гуцуляк
Н.В
|
19
|
Аналіз
роботи МО за I півріччя
|
грудень
|
Члени
МО
|
Позакласна
робота
ІІ
семестр
№
|
Зміст
заходів
|
Термін
виконання
|
Відповідальний
|
1
|
Виставка
методичних розробок вчителів
|
Січень-травень
|
Члени
МО
|
2
|
Затвердження
календарного планування на ІІ півріччя
Обговорення
завдань ЗНО
Предметів
природничого циклу
|
січень
|
Керівник
МО
Члени
МО
|
3
|
Обмін
досвідом роботи
|
січень
|
Куртяк
В.В
Варварук
Г.В
|
4
|
Засідання членів МО
Засідання МО№4
Удосконалення уроків
природничого циклу шляхом інформатизації та індивідуалізації.
|
лютий
|
Члени
МО
|
5
|
Відвідування
відкритого
уроку хімії на
тему: «Структура періодичної системи Д.І Мендєлєєва.» 8 клас
|
лютий
|
Монастирецька Н.Р
|
6
|
Презентація на тему « Японія. Історично-культурні
особливості крани. Економіко -географічне
положення»
|
лютий
|
Куртяк В.В
|
7
|
Диспут на тему:«Відстеження ефективності профільного
навчання в сільській місцевості »
|
лютий
|
Члени МО
|
8
|
Засідання членів МО
Засідання МО№5
Особливості
роботи з обдарованими дітьми в умовах профільної освіти.
|
квітень
|
Члени МО
|
9
|
Опрацювати з учнями випускних класів безкоштовні онлайн-тести для підготовки до ЗНО -2016
|
квітень
|
Члени МО
|
10
|
Підготувати і провести тиждень ОБЖД
|
квітень
|
Медик Г.П
|
11
|
Відвідати
відкритий урок з біології на
тему: «Покритонасінні (квіткові) Пр. р№4 Порівняння бдови покритонасінних,
мохів і папоротеподібних рослин»
|
квітень
|
Струтинський Р.Р
|
12
|
Відвідати відкритий урок з основ здоров’я «Безпечна
поведінка на дорозі та в громадських місцях»
|
квітень
|
Медик Г.П
|
13
|
Підготовка документації до ДПА
|
Квітень-травень
|
Члени МО
|
14
|
Аналіз роботи за II
півріччя
|
травень
|
Члени МО
|
Відкриті уроки
Урок хімії, 8 клас
Урок хімії, 8 клас
Тема. Основи, їх склад і
назви. Класифікація основ.
Лабораторний дослід №3
Дія лугів на індикатори.
Цілі
уроку: розширити знання про класифікацію й номенклатуру неорганічних
речовин на прикладі основ; розвивати вміння й навички складати формули неорганічних
сполук за валентністю на прикладі основ, складати назви речовин за сучасною
українською номенклатурою, розпізнавати класи неорганічних речовин, виховувати
цілеспрямованість та любов до природи.
Тип
уроку: поглиблення і розширення знань.
Форми роботи:
групова робота, робота в парах, робота з
опорною схемою, демонстраційний експеримент.
Обладнання:
Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності,
зразки основ.
ХІД
УРОКУ
Учні записують формули солей з назвами.
Звернімося до схеми класифікації органічних речовин. У
ній залишився ще один клас неорганічних сполук, з яким ми повинні познайомитися
на цьому уроці.
Демонстрація
6. Зразки основ
КОН, NaOH, Са(ОН)2,
Сu(ОН)2
(свіжоприготовлений), Аl(ОН)3
• Що спільного у формулах основ, які є на вашому
столі?
(Наявність
групи атомів -ОН — гідроксильної групи)
• Який клас неорганічних сполук називається основами?
• Від чого залежить кількість гідроксильних груп в
основі? (Від валентності металу)
• Як можна в загальному вигляді записати формулу
основ? (Me(ОН)m,
де m —
валентність металу)
III. Засвоєння
нових знань
Назви основ складаються за такою схемою:
Назва металу
(валентність, якщо вона змінна) + слово «гідроксид».
Назвемо основи, які є на вашому столі, за сучасною
українською номенклатурою та наведемо тривіальні назви цих речовин.
КОН — калій гідроксид (їдке калі)
NaOH —
натрій гідроксид (їдкий натр)
Са(ОН)2 — кальцій гідроксид (гашене вапно)
Сu(ОН)2 —
купрум(ІІ) гідроксид
Аl(ОН)3 —
алюміній гідроксид
Один зі способів класифікації основ ґрунтується на
їхній взаємодії з водою. Серед наведених у вас основ не розчинними у воді є Сu(ОН)2 і
Аl(ОН)3.
Основи
поділяються на такі класи:
• розчинні у воді (луги);
• нерозчинні (малорозчинні).
Познайомимося з таблицею розчинності.
У ній літерою
«н» позначено нерозчинні речовини, «р» — розчинні, «м» — малорозчинні речовини,
у тому числі й основи, солі й кислоти.
Поради щодо вибору безпечної побутової хімії
• Уважно читайте інформацію на етикетці
продукції.
• Надавайте перевагу дитячій побутовій
хімії – раціонально припустити, що її склад більш щадний, а ефект такий же як і
у звичайних мил і порошків.
• Надавайте перевагу екологічно безпечній
та органічній продукції – вона хоч і дорожча, але в її складі не зустрінеш вище
перерахованих інгредієнтів.
• Надавайте перевагу імпортній продукції –
закордонні стандарти набагато вищі за вітчизняні, така продукція хоч і дорожча,
але безпечніша.
Чим можна замінити шкідливу побутову хімію?
• Сода – для чищення посуду і кухонних
поверхонь.
• Порошок гірчиці – для чищення посуду і
різних поверхонь, чудово дезінфікує, можна використовувати окремо або змішати з
содою.
• Глина, пісок – для чищення посуду,
широко використовується в сільській місцевості, де старожили й чути не бажають
про побутову хімію.
• Рідке мило – розвести у воді для миття
посуду і різних «домашніх» поверхонь. Також потрібно бути уважним до складу,
але створене для очищення шкіри, воно більш ощадне до людського організму.
• Оцет – видаляє різні плями і накип,
додає блиску поверхням.
• Сік лимона – видаляє іржу, додає блиску
поверхням, дезінфікує.
• Бура – підійде для видалення складних
забруднень, наприклад, для чищення кахлю, перешкоджає утворенню грибків і
цвілі, після застосування рекомендується провітрити приміщення.
• Натуральні ефірні олії – можуть замінити
кондиціонери для білизни, а жиророзчинні олії (наприклад, деякі з цитрусових)
володіють і очищаючим ефектом.
• Крохмаль – використовується для чищення
килимів, хутряних виробів тощо.
Іва́н Я́кович Горбаче́вський
Народився в сім'ї священика УГКЦ, пароха Збаража о.
Якова Горбачевського (1817-14.7.1875, Збараж[2]) гербу Корчак[1]. З
Вивчав медицину у Віденському університеті (закінчив 1877 року,
доктор медицини). Під час навчання голова студентського товариства «Січ»(1875–1877 роки)[3].
1883–1917 роки упродовж 35 років, був професором кафедри лікарської
хімії Карлового університету в Празі. 1902–1903 роки (або 1903–1904роки[3]) ректор Карлового університету; декан медичного факультету в 1889–1890, 1894–1895, 1904–1905, 1911–1912
роках.
Разом з Іваном Пулюєм організував
товариство «Українська громада» в Празі, створив фонд допомоги студентам.
Протягом 1906–1917 років член Найвищої Державної Санітарної Ради в Чеському
королівстві, з 1908 — радник цісарського двору[3], член Палати панів австро-угорського парламенту,
1917–1918 рр. перший етнічний українець — міністр охорони
здоров'я Австро-Угорщини. З 1910 року почесний президент Українського лікарського товариства. З 1919 року професор Українського вільного університету Відня, Праги (з
1921 р.). З 1924 року ректор Українського вільного університету.
Автор понад сорока ґрунтовних наукових праць переважно експериментального
характеру з біологічної хімії. Першим у
світі (1882 р.[3])
здійснив синтез сечової кислоти з гліцину; одним з
перших вказав, що амінокислоти є
складовими білків; встановив
шляхи утворення сечової кислоти в організмі. Відкрив фермент ксантиноксидазу
(1888 р.[3]). Його заслугою стало також те, що
запропонував нову методику визначення місткості азоту в сечі та інших речовинах.
Один із фундаторів української хімічної термінології на народній основі
(праця «Увага о термінольоґії хемічній» (1905)).
Підготував 2 томи підручника орґанічної та неорґанічної хімії українською
мовою; І-й «Орґанічна хімія» опублікований1924 року в Празі.[3]
За значні наукові заслуги вченого пошановано званням дійсного члена ВУАН (з
1925 р.) в Радянській Україні, дійсний член НТШ (1899 р.)[3].
Написав 4-томний підручник лікарської хімії чеською мовою (1904–1908 роки).
Вшанування
·
на фасаді
вишу встановлено пам'ятну таблицю
·
пам'ятник
І. Я. Горбачевському на біля корпусу Тернопільського
державного медичного університету на вул. Руській(2004, скульптор — О.Маляр архітектор — Р.
Білик).
·
інфекційна
лікарня ім. Горбачевського в м. Херсоні
Робота
в парах
1. З допомогою таблиці розчинності виберіть по два
приклади нерозчинних солей і основ, складіть їх формули й дайте назви.
Пари зачитують свої приклади, записують неповторювані
формули на дошці, читають їх назви, виправляють помилки.
2. Для кожної з вибраних вами основ і солей розрахуйте
кількість речовини в 100 г.
• Якою формулою необхідно скористатися для
розрахунку? (
= m/Mm)
Оголошуємо результат через 5—7 хв.
• Чому маса речовин була однакова, а кількість
речовини різна? (Тому що вони мають різний склад і різну молярну масу)
3. Усно складіть і назвіть формули основ, якщо до їх
складу входять: Na, Fe(III),
Ва, Sn(IV),Rb, Zn.
(Метали записані на дошці.)
4.Робота з підручником. Вправа 57, 58 ст.36.
VI.Лабораторний
дослід №3 Дія лугів на індикатори
VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати
параграф 6 у підручнику
2.Виконати вправу 60 ст.36.
3. Написати
графічні формули сульфатної кислоти,
азотної кислоти, хлоридної кислоти (Високий
рівень)
