Конспекти уроків хімії

                                                             Тема 2

ОСНОВНІ КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

 УРОК 11

Тема. Основні класи неорганічних сполук

 Мета уроку: сформувати уявлення про загальну класифікацію неорганічних речовин на підставі отриманих раніше знань про прості та складні речовини, розвивати вміння складати формули, виховувати спостережливість та логічне мислення.

Тип уроку: комбінований.

Форми роботи: бесіда, робота з опорною схемою, самостійна робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, опорна схема, класифікація речовин, навчальна таблиця.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Аналіз контрольної роботи

Робота з класом зі з’ясування типових помилок, індивідуальна робота над помилками

III. Актуалізація опорних знань, постановка завдання

Бесіда

1. На які два класи поділяються всі хімічні речовини? Наведіть приклади з навчальної таблиці. (Учні називають і деякі пишуть на дошці.)

2. Прості речовини, у свою чергу, поділяються ще на дві групи. Які саме? (Метали й неметали. Наведені на дошці прості речовини розподіляємо на метали й неметали)

3. А на які групи можна розподілити складні речовини? (З наведених на дошці вибираємо органічні й неорганічні)

4. Складних чи простих речовин більше в природі? (Складних, тому що вони складаються з атомів кількох хімічних елементів, а такі, як органічні, — з різної кількості тих самих елементів: СН4, С2Н8 та ін.)

5. А за якою ознакою можна класифікувати складні речовини? (За складом, будовою, застосуванням, властивостями)

Сьогодні ми починаємо вивчати нову тему, що познайомить вас не лише зі способами класифікації складних речовин, але й дозволить дізнатися, як склад і будова речовин впливають на їхні властивості, способи одержання й застосування. Із класифікацією органічних речовин ми познайомимося в 9 класі, а зараз поговоримо про неорганічні речовини.

 IV. Вивчення нового матеріалу

Робота з опорною схемою

За складом неорганічні сполуки поділяються на чотири класи: оксиди, основи, кислоти, солі.

Згадайте, де ми зустрічалися з оксидами в процесі вивчення хімії.

У 7 класі під час вивчення простої речовини кисню. Унаслідок згоряння різних речовин у кисні утворюється продукт їх взаємодії — оксид. Тому невід’ємна частина будь-якого оксиду — Оксиген.

Оксиди — це складні речовини, що складаються з атомів двох хімічних елементів, один із яких — Оксиген.

Наводимо приклади оксидів з навчальної таблиці.

Основи — це складні речовини, що складаються з атомів металів та однієї чи кількох гідроксильних груп -ОН.

Наприклад: Са(ОН)2, Mg(OH)2, NaOH, Fe(OH)3.

Кислоти — це складні речовини, що складаються з атомів Гідрогену й кислотних залишків. (Гідроген у кислотах записується перед кислотним залишком.)

Наприклад: HNO3, H2SO4, Н3РO4, H2SO3.

Солі — складні речовини, що складаються з атомів металів і кислотних залишків.

Наприклад: K2SO4, CuSO4, MgSO4.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Виберіть із п’ятого ряду таблиці формули оксидів.

2. Виберіть зі стовпця В усі формули основ.

3. Виберіть із восьмого ряду формули кислот.

4. Зі стовпця Г виберіть формули солей і відокремте кислотний залишок.

VI. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання.

             

                               Навчальна таблиця 1 до уроку 11

№ з/п	А	Б	В	Г	Д	E
1	S	P	K2SO4	CO	FeCl2	CO2
2	HNO3	Li	Ag2O	CuSO4	H2SO4	CaO
3	NaCl	Ca(OH)2	Sr(OH)2	Na2SiO3	Hg	HgO
4	C4H10	H2SO3	Mg	FeCl3	C6H12O6	Al2O3
5	К2O	Na2O	ZnO	BaCl2	FeS	SnO2
6	FeS2	Fe	BaSO3	C3H8	N2	LiOH
7	К3РO4	MgSO4	P2O5	Cu(OH)2	Rb	SnF4
8	Вr2	Cl2O7	NaCl	HI	KMnO4	H3PO4
9	Fe(OH)3	Cr2O3	Ca	PbS	Mg(OH)2	CaCO3
10	LiCl	K2ZnO2	Fe2O3	AgCl	N2O5	Cl2
11	HF	H2S	NaOH	O2	FeO	SrSO4
12	ZnS	Ca3P2	Al4C3	CH4	Mn

Тема. Оксиди, їх склад і назви. Класифікація оксидів

 Цілі уроку: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин на прикладі оксидів та їх класифікації за складом; ознайомити із сучасною науковою українською номенклатурою оксидів; формувати навички використання номенклатури на прикладі назв оксидів; розвивати навички учнів у складанні формул бінарних сполук на прикладі складання формул оксидів, виховувати вміння робити висновки.

Тип уроку: поглиблення знань.

Форми роботи: робота з опорною схемою, розповідь учителя, демонстраційний експеримент.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, зразки оксидів, навчальна таблиця 2.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 II. Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання

1. Самостійна робота за варіантами.

Завдання: за навчальною таблицею розподілити по класах речовини, що розташовані в колонці вашого варіанта.

2. По одному учню з різних варіантів пишуть на дошці оксиди.

3. Які сполуки називаються оксидами? (Визначення)

4. Що спільного в складі всіх оксидів, написаних на дошці? (Наявність у складі атомів Оксигену)

5. Чим відрізняються ці оксиди? (Кількістю атомів Оксигену, другим хімічним елементом, що може бути металом і неметалом)

6. Розподіліть написані на дошці оксиди на оксиди металів і оксиди неметалів.

 III. Вивчення нового матеріалу

Демонстраційний дослід 1. Зразки оксидів

Учні розглядають оксиди в запаяних ампулах, на яких написані формули оксидів та їх назви, розділяють їх на три класи.

Оксиди металів (основні)	Оксиди неметалів (кислотні)	Амфотерні оксиди
СаО, CuO, FeO, К2O	SiO2, Р2O5, SO2	Al2O3, ZnO, Fe2O3

Оксиди металів — основні оксиди.

Оксиди неметалів — кислотні оксиди.

Амфотерні оксиди — це оксиди, що проявляють властивості й кислотних, і основних оксидів.

Назви оксидів за сучасною українською номенклатурою складаються за схемою:

Назва елемента (валентність, якщо вона змінна) + Оксид.

Наприклад: СаО — кальцій оксид, SiO2 — силіцій оксид.

Далі по ланцюжку учні називають оксиди, написані на дошці:

барій оксид                   фосфор(V) оксид

ферум(ІІ) оксид            сульфур(ІV) оксид

калій оксид                   сульфур(VІ) оксид

IV. Закріплення знань

Заповнюємо таблицю самостійно в зошиті й коментуємо запис на дошці.

Елемент	Формула оксиду	Назва оксиду	Клас оксиду
Li
C(IV)
Mg
N(III)
Pb(II)
Fe(III)
Cl(VII)

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання, виконати вправи.

Творче завдання. Скласти формули оксидів елементів III періоду з вищою валентністю, дати назви, зазначити клас.

Навчальна таблиця 2 до уроку 12

№ з/п	Варіант
	І	II	III	IV
1	Ca(NO3)2	S	KOH	P2O5
2	H2SO4	Zn(OH)2	SO3	CaO
3	Са(ОН)2	Na2SO3	KNO3	CuSO4
4	SiO2	BaO	HNO3	P
5	Al(OH)3	KOH	K	Zn(OH)2
6	Hg	H2SO3	Na2SO4	Ag
7	CaO	Na	FeO	H3PO4
8	FeSO4	BaCl2	Cu	NaOH
9	P2O5	Cu	Al(OH)3	Ba
10	Ca	SO2	K2O	Na3PO4



УРОК 13

Тема. Кислоти, їх склад і назви. Класифікація кислот

 Цілі уроку: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин на прикладі кислот; ознайомити учнів із класифікацією кислот за складом, номенклатурою кислот, розвивати вміння складати рівняння, виховувати систематичність.

Тип уроку: поглиблення знань, вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: робота з опорною схемою, розповідь учителя, демонстраційний експеримент.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця назв кислот за українською сучасною номенклатурою.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання

Учні пишуть на дошці формули вищих оксидів елементів III періоду, дають назви й указують клас оксиду.

— Як у періоді зі збільшенням порядкового номера хімічних елементів змінюється клас оксидів, які вони утворюють?

(Основні   амфотерні   кислотні)

 III. Вивчення нового матеріалу

Кожному кислотному оксиду відповідає кислота.

— Який клас неорганічних речовин називаються кислотами?

Демонстраційний дослід 2. Зразки кислот

Розглядаємо зразки кислот у пробірках з етикетками з формулами й назвами.

• Що спільного у формулах кислот, які є у вас на столах? (Атом Гідрогену присутній у всіх формулах)

• За кількістю атомів Гідрогену кислоти класифікують на такі класи:

♦ одноосновні (НСl, HNO3);

♦ двоосновні (H2SO4);

♦ триосновні (Н3РO4).

• Чим відрізняються формули цих кислот?

♦ кількістю атомів Гідрогену;

♦ наявністю або відсутністю атомів Оксигену.

За наявністю Оксигену в складі кислоти поділяються на такі класи:

• безоксигенові (НСl);

• оксигеновмісні (HNO3, H2SO4, Н3РO4).

Познайомимося з назвами кислот за сучасною українською номенклатурою. (Розглядаємо таблицю з назвами кислот.) У деяких кислот є історично сформовані назви, що використовуються поряд з номенклатурними дотепер.

Назви кислот

Формула	Назва за номенклатурою	Тривіальна назва	Назва кислотного залишку
HF	Флуоридна	Флуороводнева, плавикова	Флуорид
HCl	Хлоридна	Хлорводнева, соляна	Хлорид
НВr	Бромідна	Бромводнева	Бромід
НІ	Іодидна	Іодоводнева	Іодид
HCN	Ціанідна	Ціановоднева	Ціанід
H2S	Сульфідна	Сірководнева	Сульфід
H2SO4	Сульфатна	Сірчана	Сульфат
H2SO3	Сульфітна	Сірчиста	Сульфіт
HNO3	Нітратна	Азотна	Нітрат
HNO2	Нітритна	Азотиста	Нітрит
H2CO3	Карбонатна	Вугільна	Карбонат
H2SiO3	Силікатна	Кремнієва	Силікат
H3PO4	Ортофосфатна	Ортофосфорна	Ортофосфат
HPO3	Метафосфатна	Метафосфорна	Метафосфат

HCl — хлоридна (соляна) кислота — кислота, що входить до складу шлункового соку.

H2SO4 — сульфатна (сірчана)

HNO3 — нітратна (азотна)

HF — флуоридна (плавикова) кислота, що розчиняє скло.

Назви кислотних залишків відповідають назвам кислот. (Розглядаємо відповідний стовпчик у таблиці.)

Валентність кислотного залишку дорівнює числу атомів Гідрогену в молекулі кислоти.

Чому? (Тому що валентність Гідрогену завжди дорівнює I)

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Обчисліть масову частку Гідрогену в наведених на дошці кислотах і виберіть кислоту з найбільшим та з найменшим умістом Гідрогену

ω(Н/НСl) = 1/36,5 = 2,7%

ω(H/HNO3) = 1/63 = 1,6% — мінімальний уміст

ω(H/H2SO4) = 2/98 = 2,0%

ω(Н/Н3РO4) = 3/98 = 3,0 % — максимальний уміст

2. Кожній оксигеновмісній кислоті відповідає кислотний оксид, з якого можна одержати цю кислоту. Спробуймо підібрати ці оксиди:

H2SO4                          SO3

HNO3                             N2O5

H2SO3                            SO2

H3PO4                            P2O5

3. Для того щоб зрозуміти, як розміщуються атоми в молекулах кислот, будуємо їхні структурні формули.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього.

Вивчити назви кислот за сучасною українською номенклатурою.

                                                                     УРОК 14

Тема. Солі (середні), їх склад і назви

 Цілі уроку: розширити знання про класифікацію неорганічних речовин і номенклатуру неорганічних речовин на прикладі солей; навчити називати солі, складати їхні формули за валентностями, розпізнавати з-поміж інших класів неорганічних сполук; розвивати вміння й навички складати формули за валентністю на прикладі солей, виконувати обчислення, виховувати уважність.

Тип уроку: комбінований.

Форми роботи: робота з опорною схемою, розповідь учителя, демонстраційний експеримент, групова робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, зразки солей, картки-завдання.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання

Хімічний диктант за назвами кислот і оксидів

1) купрум(ІІ) оксид;

2) сульфатна кислота;

3) хлоридна кислота;

4) карбон(ІV) оксид;

5) алюміній оксид;

6) карбонатна кислота;

7) ортофосфатна кислота;

8) сульфатна кислота;

9) ферум(ІІІ) оксид;

10) нітратна кислота.

III. Мотивація навчальної діяльності, виклад нового матеріалу

Демонстрація 9. Зразки солей

1) NaCl — кухонна сіль

2) CuSO4 — мідний купорос

3) Na2SO4 — каустична сода

4) КМnO4 — марганцівка

5) KNO3 — калійна селітра

(На склянках наведені тривіальні назви.)

— Де використовуються ці солі?

1. Які неорганічні сполуки належать до класу солей?

Солі, представлені на столі, належать до класу середні солі.

Розрізняють: середні (Na2CO3), кислі (NaHCO3) й основні ((СuOН)2СO3) солі.

2. Як називаються солі відповідно до сучасної української номенклатури?

Назва металу (валентність, якщо змінна) + назва кислотного залишку.

Скористаймося таблицею «Назви кислот» і назвемо солі, які є на вашому столі.

1) NaCl — натрій хлорид

2) CuSO4 — купрум(ІІ) сульфат

3) Na2SO4 — натрій сульфат

4) КМnO4 — калій перманганат

5) KNO3 — калій нітрат

3. Аналогічно можна скласти формули солей, знаючи їхню назву, валентність металу й валентність кислотного залишку.

Ферум(ІІ) хлорид — FeCl2

Натрій фосфат — Na3PO4

Алюміній сульфат — Al2(SO4)3

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в парах

Кожна пара одержує картку-завдання.

1. Складіть формули солей.

2. Дайте назву за сучасною українською номенклатурою.

	Сl	SO4	РO4
Mg
K
Fe(III)

	Вr	SO3	NO3
Сr(ІІІ)
Li
Са

	F	PO4	SiO3
Fe(II)
Na
Al

	CO2	Cl	NO3
Cu(II)
Li
Al

Учні по черзі читають складені формули солей, записують у зошитах і, за необхідності, на дошці, дають солям назви.

3. Додаткове завдання.

1) Серед одержаних солей виберіть формулу солі з найбільшою молярною масою.

2) Обчисліть кількість речовини в 32 г цієї солі.

3) Обчисліть, у якій масі міститься 2 моль солі.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього.

Творче завдання

1. Складіть формули солей Калію з усіма кислотними залишками в таблиці й дайте їм назви.

2. Підберіть приклади історично сформованих назв солей.



 УРОК 15

Тема. Основи, їх склад і назви. Класифікація основ

 Цілі уроку: розширити знання про класифікацію й номенклатуру неорганічних речовин на прикладі основ; розвивати вміння й навички складати формули неорганічних сполук за валентністю на прикладі основ, складати назви речовин за сучасною українською номенклатурою, розпізнавати класи неорганічних речовин.

Тип уроку: поглиблення і розширення знань.

Форми роботи: групова робота, робота з опорною схемою, демонстраційний експеримент.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, зразки основ.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

 II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань

Учні записують формули солей з назвами.

Звернімося до схеми класифікації органічних речовин. У ній залишився ще один клас неорганічних сполук, з яким ми повинні познайомитися на цьому уроці.

Демонстрація 6. Зразки основ

КОН, NaOH, Са(ОН)2, Сu(ОН)2 (свіжоприготовлений), Аl(ОН)3

• Що спільного у формулах основ, які є на вашому столі? (Наявність групи атомів -ОН — гідроксильної групи)

• Який клас неорганічних сполук називається основами?

• Від чого залежить кількість гідроксильних груп в основі? (Від валентності металу)

• Як можна в загальному вигляді записати формулу основ? (Me(ОН)m, де m — валентність металу)

III. Засвоєння нових знань

Назви основ складаються за такою схемою:

Назва металу (валентність, якщо вона змінна) + слово «гідроксид».

Назвемо основи, які є на вашому столі, за сучасною українською номенклатурою та наведемо тривіальні назви цих речовин.

КОН — калій гідроксид (їдке калі)

NaOH — натрій гідроксид (їдкий натр)

Са(ОН)2 — кальцій гідроксид (гашене вапно)

Сu(ОН)2 — купрум(ІІ) гідроксид

Аl(ОН)3 — алюміній гідроксид

Один зі способів класифікації основ ґрунтується на їхній взаємодії з водою. Серед наведених у вас основ не розчинними у воді є Сu(ОН)2 і Аl(ОН)3.

Основи поділяються на такі класи:

• розчинні у воді (луги);

• нерозчинні (малорозчинні).

Познайомимося з таблицею розчинності. У ній літерою «н» позначено нерозчинні речовини, «р» — розчинні, «м» — малорозчинні речовини, у тому числі й основи, солі й кислоти.

 IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота в парах

1. З допомогою таблиці розчинності виберіть по два приклади нерозчинних солей і основ, складіть їх формули й дайте назви.

Пари зачитують свої приклади, записують неповторювані формули на дошці, читають їх назви, виправляють помилки.

2. Для кожної з вибраних вами основ і солей розрахуйте кількість речовини в 100 г.

• Якою формулою необхідно скористатися для розрахунку? (  = m/Mm)

Оголошуємо результат через 5—7 хв.

• Чому маса речовин була однакова, а кількість речовини різна? (Тому що еони мають різний склад і різну молярну масу)

3. Усно складіть і назвіть формули основ, якщо до їх складу входять: Na, Fe(III), Ва, Sn(IV),Rb, Zn. (Метали записані на дошці.)

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.



 УРОК 16

Тема. Фізичні й хімічні властивості оксидів

Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями оксидів; дати поняття індикаторів, пояснити їх використання для визначення кислот та основ; розвивати логічне мислення учнів на прикладі порівняння взаємодії кислотних і основних оксидів з водою, кислотами, лугами, іншими оксидами; розвивати вміння й навички складати рівняння хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей оксидів, виховувати в учнів бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Форми роботи: фронтальна робота, розповідь учителя, демонстраційний експеримент.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, хімічні реактиви.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 II. Перевірка домашнього завдання, мотивація навчальної діяльності

• Ми знаємо, що за складом хімічні сполуки поділяються на чотири класи. Які саме? (Оксиди, основи, кислоти, солі)

• Як розрізняють класи сполук? (За складом речовин)

• А якщо формула речовини не відома? (То розпізнати її можна за хімічними властивостями)

 III. Формування вмінь і навичок

Демонстрація 2. Взаємодія кислотних і основних оксидів з водою Дослід 1. Розглянемо два оксиди: СаО і Р2O5. Що можна сказати про фізичні властивості цих оксидів? (Тверді, білого кольору, розчинні у воді)

Не всі оксиди тверді.

— Наведіть приклади газоподібних оксидів. (CO, СO2, SO2)

Відрізняються оксиди:

• за забарвленням: СuО — чорний; Сu2O — червоний, Fe2O3 — бурий, Сr2O3 — зелений тощо;

• за температурою плавлення;

• за розчинністю у воді (CuO, Fe2O3 — нерозчинні у воді; СаО й Р2O5 — розчинні).

Розчинні оксиди взаємодіють із водою.

— Які продукти виходять у результаті такої взаємодії?

Дослід 2. У склянку з водою насипаємо білий порошок СаО, а в іншу — білий порошок Р2O5.

• Що спостерігаємо? Обидва порошки розчинилися у воді.

• Що сталося з водою?

Розібратися в цьому нам допоможе індикатор — речовина, що реагує на різне середовище зміною забарвлення. Познайомимося з двома з них. Фенолфталеїн — безбарвний у нейтральному й кислому середовищі, стає малиновим у лужному середовищі. Додаємо дві краплі фенолфталеїну в розчин СаО — з'являється малинове забарвлення, а в розчині Р2O5 колір не змінився.

Метиловий оранжевий у нейтральному середовищі — оранжевий, у лужному — жовтий, у кислому — червоний.

Додаємо по кілька крапель у наші розчини:

розчин СаО під дією метилового оранжевого забарвився в жовтий колір, отже, у склянці міститься луг;

розчин Р2O5 набув червоного забарвлення, отже, у цій склянці міститься кислота.

Запишемо рівняння реакцій, щоб підтвердити наші дослідження.

СаО + Н2O = Са (ОН)2 (кальцій гідроксид)

Р2O5 + 3Н2O = 3Н3РO4 (ортофосфатна кислота)

Висновок. Кислотні оксиди в результаті взаємодії з водою утворюють кислоти, а основні оксиди утворюють основи.

По-різному кислотні й основні оксиди взаємодіють із лугами й кислотами. Розглянемо на прикладах:

Висновок. Кислотні оксиди взаємодіють з основами з утворенням солі й води; основні оксиди взаємодіють із кислотами з утворенням солі й води.

Кислотні й основні оксиди можуть взаємодіяти між собою.

СаO + Р2O5 = Са3(РO4)2

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Заповнюємо опорну схему «Хімічні властивості оксидів», по ланцюжку на дошці складаємо рівняння реакцій з опорної схеми.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

Творче завдання. Підготувати повідомлення про використання оксидів.



  УРОК 17

Тема. Оксиди в природі. Використання оксидів

 Цілі уроку: поглибити знання про класи неорганічних сполук на прикладі фізичних і хімічних властивостей оксидів; розвивати вміння й навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей оксидів, навички виконання обчислень за хімічними формулами; ознайомити учнів з поширенням оксидів у природі; показати зв’язок між властивостями й використанням оксидів; дати поняття індикаторів, пояснити їх використання для визначення середовища, виховувати в учнів спостережливість.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань.

Форми роботи: фронтальна робота, групова робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, картки-завдання.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

Учні об’єднуються в шість груп, кожна група одержує картку-завдання. На виконання завдання виділяється 10 хв.

 II. Виконання завдань, обговорення результатів

Кожна група записує результати на дошці, клас із учителем перевіряють виконання завдання, виправляють помилки, виставляють оцінки. Учитель підбиває підсумки роботи груп.

 III. Поглиблення знань про оксиди

Фронтальна бесіда

Завдання 1. Назвіть оксиди, що трапляються в природі.

Наприклад: СO2, SiO2, Аl2O3, CaO, Fe2O3, FeO, оксиди металів — руди. Учитель доповнює відповіді учнів.

Завдання 2. Ви підготували повідомлення про використання оксидів.

Учні розповідають про використання оксидів у техніці, побуті. Учитель доповнює, пояснює зв’язок між властивостями оксидів та їх застосуванням.

Завдання 3. Обчисліть, яку масу заліза можна одержати з ферум(ІІІ) оксиду масою 32 кг.

Відповідь: 22,4 кг.

Завдання 4. Обчисліть об'єм кисню (н. у.), що необхідний для спалювання сірки масою 6,4 г.

Складемо рівняння:

Складемо пропорцію і знайдемо кількість речовини O2:

0,2 моль : 1 моль = х моль : 1 моль

(O2) = 0,2 моль.

За формулою   = V/Vm обчислимо об'єм кисню за н. у.:

V(O2) = 0,2 моль · 22,4 л/моль = 4,48 л.

Відповідь: 4,48 л.

 IV. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього.



УРОК 18

Тема. Фізичні й хімічні властивості кислот

 Цілі уроку: ознайомити учнів з фізичними й хімічними властивостями кислот; розширити знання учнів про реакції заміщення й обміну на прикладі хімічних властивостей кислот, їх взаємодії з металами, основними оксидами, основами й солями; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей кислот, виховувати любов і повагу до вивчення предмета.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, лабораторні досліди, робота з опорною схемою.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, хімічні реактиви.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань

На попередніх уроках ми познайомилися з фізичними й хімічними властивостями оксидів.

— З якими класами неорганічних речовин взаємодіють оксиди?

(З водою, з лугами — кислотні оксиди, з кислотами — основні оксиди, з іншими оксидами)

Розставте знак «плюс» там, реакція можлива, виходячи з властивостей оксидів.

	Основний оксид	Кислота	Основа	Сіль
Кислотний оксид	+		+
Кислота	+
Основа
Сіль

— А як же інші клітинки? Щоб заповнити їх, ми повинні вивчити хімічні властивості інших класів неорганічних сполук.

 III. Вивчення нового матеріалу

Фізичні й хімічні властивості кислот

Коли ми вивчали класифікацію кислот, звернули увагу, що більшість відомих кислот — це водні розчини. Без води їх властивості змінюються. Наприклад, безводна сульфатна кислота не взаємодіє із залізом, що дозволяє перевозити її в сталевих цистернах. А розчин цієї кислоти розчинить цистерну дорогою. Безводна хлоридна кислота — це газ гідрогенхлорид. А в разі розчинення у воді — це хлоридна кислота, що входить до складу шлункового соку.

Вивчення хімічних властивостей кислот ми проведемо за планом:

• Дія кислот на індикатори

• Взаємодія кислот з металами

• Взаємодія кислот з оксидами

• Взаємодія кислот з основами

• Взаємодія кислот із солями

1) Лабораторна робота № 1. Дія кислот на індикатори

Для проведення цієї лабораторної роботи ми використаємо пластинку для мікрометоду.

Акуратно капаємо в перший ряд по дві краплі хлоридної кислоти, у другий ряд — по дві краплі сульфатної кислоти. Далі в перше заглиблення з кислотами додаємо одну краплю метилового оранжевого, у друге — одну краплю лакмусу, у третє — одну краплю фенолфталеїну.

На підставі спостережень заповнюємо таблицю.

	Метиловий оранжевий	Лакмус	Фенолфталеїн
Нейтральний	Оранжевий	Фіолетовий	Безбарвний
HCl	Червоний	Рожевий	Безбарвний
H2SO4	Червоний	Рожевий	Безбарвний

Висновок. У розчинах кислот метиловий оранжевий набуває червоного забарвлення, лакмус — рожевого. Отже, розчини кислот можна визначити з допомогою індикатора метилоранжу або лакмусу.

2) Демонстрація 4  Розглянемо, як взаємодіють кислоти з металами.

Для експерименту в три пробірки наливаємо хлоридну кислоту; у першу додаємо шматочки мідного дроту, у другу — гранули цинку, у третю — магнієву стружку.  — Чому метали неоднаково реагують із кислотою?

Це пов’язано з властивостями металів. М. М. Бекетов розташував метали відповідно до їх активності в ряд від найсильніших до найслабших.  Цей ряд так і називається — ряд активності металів. (Розглядаємо таблицю, знаходимо ряд активності металів у підручнику.) Водень серед металів перебуває не випадково. Він розділяє метали на активні, які витісняють водень із розчинів кислот, і ті, що не взаємодіють із розчинами кислот і водень не витісняють.

Запишемо рівняння реакцій:

Укажіть тип реакції. (Реакція заміщення)

Увага! Нітратна кислота по-особливому реагує з металами. Водень не витісняється жодним із металів, наприклад:

3) Із попередніх уроків ми знаємо, що кислоти можуть реагувати тільки з якими оксидами? (З основними)

Насиплемо в пробірку кальцій оксид, додамо розчин хлоридної кислоти. Що спостерігаємо? (Оксид розчинився)

Запишемо рівняння реакції:

СаО + 2НСl   СаСl2 + Н2O

Укажіть тип реакції.

Це реакція обміну — дві складні речовини обмінюються своїми складовими.

4) У пробірку наливаємо натрій гідроксид, додаємо кілька крапель фенолфталеїну — розчин забарвлюється в малиновий колір. Потім по краплях додаємо хлоридну кислоту. Яку ознаку реакції спостерігаємо? (Знебарвлення розчину)

Запишемо рівняння хімічної реакції:

NaOH + НСl = NaCl + Н2О

— Чому знебарвлюється розчин? (Середовище стало нейтральним) Укажіть тип реакції. (Реакція обміну)

Така реакція між розчинами кислот і основ називається реакцією нейтралізації. Поясніть, чому.

Висновок. Кислоти взаємодіють із солями.

5) Кислоти можуть витісняти більш слабкі кислоти з їхніх солей. Здійснимо реакцію, яку вам доводилося спостерігати багато разів, коли мама гасила оцтом соду.

Наливаємо в пробірку розчин натрій карбонату й додаємо кілька крапель хлоридної кислоти. З'являються бульбашки газу — ознака протікання хімічної реакції. Запишемо рівняння:

 IV. Закріплення вивченого матеріалу

Підіб'ємо підсумки сьогоднішнього уроку.

Візьміть таблицю, яку ми почали заповнювати на початку уроку.

— В які ще клітинки ми можемо поставити знак «плюс»?

               Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук

	Основний оксид	Кислота	Основа	Сіль
Кислотний оксид	+		+
Кислота	+		+	+
Основа		+
Сіль		+

УРОК 19

Тема. Хімічні властивості кислот. Реакції заміщення й обміну. Заходи безпеки під час роботи з кислотами. Використання кислот

Цілі уроку: закріпити знання про хімічні властивості кислот на прикладі хлоридної кислоти; поглибити знання учнів про реакції заміщення й обміну на прикладі хімічних властивостей кислот; розвивати навички експериментальної роботи з кислотами; повторити правила техніки безпеки підчас роботи з кислотами; ознайомити учнів з галузями використання кислот.

Тип уроку: формування вмінь і навичок, урок-дослідження.

Форми роботи: розповідь учителя, лабораторні досліди, робота з опорною схемою, робота з підручником.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, хімічні реактиви, плакат «Правила техніки безпеки в кабінеті хімії».

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 II. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань

Завдання 1

Учень розповідав біля дошки про хімічні властивості кислот. Знайдіть помилки в нижченаведених висловлюваннях і виберіть тільки ті хімічні властивості, які характерні для кислот:

а) забарвлення розчину лакмусу в синій колір;

б) забарвлення розчину лакмусу в червоний колір;

в) взаємодія з металами;

г) взаємодія з кислотними оксидами;

д) взаємодія з основними оксидами;

е) взаємодія з основами;

ж) взаємодія з кислотами.

Наведіть рівняння відповідних реакцій і назви продуктів реакцій у вигляді опорної схеми «Властивості кислот».

Завдання 2

Робота з опорною схемою «Хімічні властивості кислот».

 III. Формування навичок і вмінь

Лабораторна робота № 2. Взаємодія хлоридної кислоти з металами

На кожному столі — дев’ять пробірок з номерами та склянка з хлоридною кислотою.

Учитель нагадує учням про необхідність дотримання правил техніки безпеки під час виконання лабораторної роботи. Особливу увагу слід приділити заходам безпеки під час роботи з кислотами. (Розглядаємо підготовлені учнями схеми.)

— Назвіть правила першої допомоги в разі потрапляння кислоти на шкіру або в очі. (Рясно промити водою; шкіру промити розчином харчової соди, що є в лабораторній аптечці)

Завдання. У протоколі під номером пробірки зазначений реактив, що міститься в цій пробірці. Акуратно додайте в кожну пробірку три-чотири краплі хлоридної кислоти, запишіть ознаки реакції та висновок про властивість хлоридної кислоти.

                                 Протокол лабораторної роботи № 1

Взаємодія хлоридної кислоти з різними речовинами

№ пробірки	Назва реагенту	Ознаки реакції	Рівняння реакції	Висновки
1	Zn — цинк гранульований
2	Аl — алюміній гранульований
3	Сu — мідний дріт
4	СuО — купрум(ІІ) оксид
5	SiO2 — силіцій оксид
6	NaOH — натрій гідроксид
7	Сu(ОН)2 — купрум(ІІ) гідроксид
8	Na2CO3 — натрій карбонат
9	Na2SiO3 — натрій силікат

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Підбиття підсумків лабораторної роботи

Кожна група учнів по черзі зачитує результати експерименту, учні спільно вносять виправлення в протоколи, роблять висновки.

Візьміть таблицю «Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук».

— В які ще клітинки ми можемо поставити знак «плюс»?

Взаємозв’язок між класами неорганічних сполук

	Основний оксид	Кислота	Основа	Сіль
Кислотний оксид	+		+
Кислота	+		+	+
Основа		+
Сіль		+

Продовжимо заповнювати таблицю на наступному уроці.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

Творче завдання. Скласти за підручником схему «Використання кислот».



УРОК 20

Тема. Розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів і продуктів реакції

Цілі уроку: закріпити знання про хімічні властивості оксидів і кислот; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі хімічних властивостей оксидів і кислот; розвивати вміння й навички проводити розрахунки за хімічними рівняннями маси, об’єму, кількості речовини реагентів і продуктів реакції; підготувати учнів до проміжного оцінювання з теми «Властивості оксидів, кислот».

Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.

Форми роботи: групова робота.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, картки - завдання.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 II. Перевірка домашнього завдання

Учні представляють підготовлені ними схеми використання кислот.

 III. Узагальнення й систематизація знань

Групова робота

Для роботи на уроці учні об’єднуються в шість груп. Після закінчення роботи над кожним завданням група представляє результат своєї роботи, учні виправляють помилки, учитель підбиває підсумки.

Завдання 1

Дано такі речовини:

№	Речовини
1	Cu(OH)2, Na2О, Р2О5, HNО3, Al2(SО4)2, КОН
2	Fe(OH)2, CaO, SО3, H3PО4, MgCl2, NaOH
3	Fe(OH)3, K2О, CО2, HCl, Zn3(PO4)2, Ba(OH)2
4	Al(OH)3, MgO, Cl2O7, H2SO4, Ba(NO3)2, KOH
5	ZnO, H2SiO3, CO2, Al(OH)3, AgNO3, KOH
6	K2O, HCl, P2O5, Cu(OH)2, Са3(РО4)2, Ba(OH)2

1. Виберіть зі списку формули оксидів. Назвіть речовини.

2. Напишіть рівняння одержання цих оксидів із простих речовин.

3. Розташуйте ці оксиди в ряд у міру зростання їх відносної молекулярної маси.

4. Розташуйте ці оксиди в ряд у міру зменшення масової частки Оксигену в них.

5. Напишіть рівняння можливих реакцій цих оксидів з речовинами:

• водою;

• хлоридною кислотою;

• натрій гідроксидом.

Укажіть тип реакцій, назвіть продукти.

6. Де в навколишньому світі зустрічаються оксиди?

 Завдання 2

Дано такі речовини:

№	Речовини
1	Cu(OH)2, Na2O, P2O5, HNO3, Al2(SO4)3, HCl, KOH
2	Fe(OH)2, CaO, SO3, H3PO4, MgCl2, NaOH, H2S
3	Fe(OH)3, K2O, CO2, HCl, Zn3(PO4)2, Ba(OH)2, HNO3
4	Al(OH)3, MgO, Cl2O7, H2SO4, Ba(NO3)2, KOH, H2S
5	ZnO, H2SiO3, CO2, Al(OH)3, AgNO3, KOH, HBr
6	K2O, HCl, P2O5, Cu(OH)2, Са3(РО4)2, Ba(OH)2, H2SO4

1. Виберіть зі списку формули оксигеновмісних кислот.

2. Напишіть рівняння їх одержання з відповідних оксидів.

3. З якими із запропонованих речовин реагують ці кислоти:

• магній, мідь, алюміній, цинк?

• натрій гідроксид, барій гідроксид, купрум(ІІ) гідроксид?

• натрій сульфат, калій силікат, барій нітрат?

Напишіть рівняння можливих реакцій.

4. Чи зустрічається ця кислота в природі?

Завдання 3

На дошці зображено схему:

У реакцію з хлоридною кислотою вступив метал масою 20 г.

1) Запишіть рівняння реакції.

2) Обчисліть об’єм водню, що виділився (н. у.).

3) Обчисліть масу солі, що утворилася.

4) Обчисліть кількість речовини кислоти, що вступила в реакцію.

Після виконання розрахунків групи обмінюються розв’язаннями й перевіряють розрахунки сусідів, а потім віддають на перевірку вчителеві.

IV. Підбиття підсумків уроку

Учитель підбиває підсумки роботи груп за трьома завданнями, повідомляє оцінки, акцентує увагу на типових помилках, які були припущені в процесі виконання завдань.

V. Домашнє завдання

Повторити параграф, виконати завдання, підготуватися до тематичного оцінювання.

Напишіть рівняння можливих реакцій.



УРОК 21

Тема. Проміжне оцінювання з теми «Фізичні й хімічні властивості оксидів і кислот»

Цілі уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів про класифікацію неорганічних сполук, фізичні й хімічні властивості оксидів і кислот; визначити рівень навчальних досягнень учнів з цієї теми.

Тип уроку: контроль і коригування знань.

Форми роботи: письмова самостійна робота.

Обладнання: картки-завдання, Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 II. Проведення контрольної роботи

Учитель нагадує учням зміст завдань, час виконання, розподіляє варіанти, наголошує на ключових моментах оформлення відповідей і системи оцінювання:

• завдання 1—6 — тестові, кожне завдання оцінюється в 0,5 бала, у сумі перші шість завдань — 3 бали;

• завдання 7—9 оцінюються по 2 бали, разом за дев’ять правильно виконаних завдань — 9 балів;

• завдання 10 пропонується виконувати учням, які претендують на оцінку 12 балів, оцінюється в 3 бали.

Отже, максимальна оцінка за правильно виконану роботу становить 12      балів.

Час на виконання роботи — 40 хв.

Варіант І

1. Оксиди — це... речовини, що складаються з...

2. Установіть відповідність:

1. Оксиди                  a) NaCl

2. Основи                  б) LiOH

3. Кислоти                 в) CuSO4

4. Солі                     г) SO2

                                  д)   Са(ОН)2

                                  е)   HNO3

                                  ж)   СаО

                                  з)    Н2СO3

3. Дайте назви солям із завдання 2.

4. Укажіть оксид, розчин якого забарвить лакмус у рожевий колір:

а) СO2;                     

б) СаО;

в) Na2O.

5. Виберіть метали, що взаємодіятимуть із розчинами кислот:

a) Zn;                                  

б) Hg;

в) Ва;                                  

г) Со;

д) Аu.

6. Укажіть, з якими з нижчеперелічених оксидів взаємодіятиме сульфатна кислота:

а) літій оксид;          

б) хром(ІІІ) оксид;

в) фосфор(V) оксид.

7. Для однієї з кислот із завдання 2 напишіть рівняння реакції з основами із завдання 2.

8. Для обраних вами в завданні 2 оксидів запишіть рівняння взаємодії з водою. Назвіть продукт реакції.

9. Дано речовини: кальцій, сульфатна кислота, ферум(ІІІ) оксид, карбон(ІV) оксид, срібло, аргентум нітрат. Які з цих речовин реагуватимуть із хлоридною кислотою? Напишіть рівняння хімічних реакцій.

10. У реакцію із сульфатною кислотою вступив магній масою 6 г. Обчисліть:

а) кількість речовини сульфатної кислоти, що вступила в реакцію;

б) об’єм водню, що виділився (н. у.);

в) масу солі, що утворилася.

Варіант II

1. Кислоти — це... речовини, що складаються з...

2. Установіть відповідність:

1. Оксиди               a) Na2CO3

2. Основи              б) Li2O

3. Кислоти             в) K2SiO3

4. Солі                   г) НІ

                               д) N2O3

                               е) Аl(ОН)3

                               ж) NaOH

                               з) H2SO4

3. Дайте назви солям із завдання 2.

4. Укажіть оксид, розчин якого забарвить метиловий оранжевий у червоний колір:

a) SO2;                                           

б) FeO;

в) SnO2.

5. Виберіть метали, що взаємодіятимуть із розчинами кислот,

a) Mg;                                            

б) Аl;

в) Ag;                                             

г) Hg;

д) Sn.

6. Укажіть, з якими з нижченаведених оксидів взаємодіятиме нітратна кислота:

а) силіцій оксид;                             

б) купрум(ІІ) оксид;

в) натрій оксид.

7. Для однієї з кислот із завдання 2 напишіть рівняння реакції з основами із завдання 2.

8. Для обраних вами в завданні 2 оксидів запишіть рівняння взаємодії з водою. Назвіть продукт реакції.

9. Дано речовини: золото, барій гідроксид, фосфор(V) оксид, вода, калій оксид, залізо. Які із цих речовин реагуватимуть із сульфатною кислотою? Напишіть рівняння хімічних реакцій.

10. У реакцію з хлоридною кислотою вступив алюміній масою 2,7 г. Обчисліть:

а) кількість речовини хлоридної кислоти, що вступила в реакцію;

б) об’єм водню, що виділився (н. у.);

в) масу солі, що утворилася.

Варіант III

1. Основи — це... речовини, що складаються з...

2. Установіть відповідність:

1. Оксиди              а) СuО

2. Основи               б) CaSO4

3. Кислоти             в) НСl

4. Солі                  г) КОН

                               д) Ва(ОН)3

                               е) Н3РO4

                               ж) AgNO3

                               з) SiO2

3. Дайте назви солям із завдання 2.

4. Укажіть оксид, розчин якого забарвить фенолфталеїн у малиновий колір:

a) SO2;                         

б) СO2;

в) Na2O.

5. Виберіть метали, що взаємодіятимуть із розчинами кислот:

а) Сu;                                             

б) Са;

в) Pt;                                              

г) Fe;

д) Na.

6. Укажіть, з якими з перелічених оксидів взаємодіятиме хлоридна кислота:

а) кальцій оксид;                            

б) ферум(ІІІ) оксид;

в) карбон(IV) оксид.

7. Для однієї з кислот із завдання 2 напишіть рівняння реакції з основами із завдання 2.

8. Для обраних вами в завданні 2 оксидів запишіть рівняння взаємодії з водою. Назвіть продукт реакції.

9. Дано речовини: ртуть, натрій гідроксид, сульфур(ІV) оксид, хлоридна кислота, кальцій оксид, магній. Які з цих речовин реагуватимуть із сульфатною кислотою? Напишіть рівняння хімічних реакцій.

10. У реакцію з карбонатною кислотою вступив цинк масою 13 г. Обчисліть:

а) кількість речовини карбонатної кислоти, що вступила в реакцію;

б) об’єм водню, що виділився (н. у.);

в) масу солі, що утворилася.




                                                        9 клас

Урок 11

Тема уроку. Електролітична дисоціація. Електроліти й неелектроліти

 Цілі уроку: формувати уявлення учнів про процеси, що відбуваються в розчинах; ознайомити з поняттям «електролітична дисоціація»; пояснити залежність електролітичної дисоціації від будови молекул розчиненої речовини й розчинника; ознайомити учнів з поділом речовин на електроліти й неелектроліти за електропровідністю в розчині або розплаві.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент.

Обладнання: таблиця розчинності, прилад для визначення електропровідності в розчинах, медіа-фрагмент «Схема дисоціації NaCl і HCl». Демонстрація 3. Дослідження речовин та їхніх розчинів на електропровідність. В окремих склянках речовини: дистильована вода, кухонна сіль, цукор, лимонна кислота, сода, розчини хлоридної кислоти, натрій гідроксиду, натрій сульфату.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 II. Аналіз практичної роботи № 1, оголошення оцінок

 III. Оголошення теми й цілей уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Демонстраційний експеримент 3. Дослідження речовин та їхніх розчинів на електропровідність

З курсу природознавства й фізики ми пам’ятаємо, що метали проводять електричний струм.

• Хто може пояснити, чому ця властивість притаманна металам? (Металевий зв’язок, металеві кристалічні ґратки, вільні електрони в кристалічних ґратках і катіони у вузлах)

• Який метал має найвищу електропровідність? (Срібло, золото, мідь)

• Назвіть речовини, що проводять електричний струм (крім металів) і мають вільні електрони. (Графіт)

• Чи проводить електричний струм вода? (Так, ні)

Проведемо експеримент: занурюємо електроди в дистильовану

воду й подаємо струм у систему. Лампочка не горить. Висновок — ланцюг розімкнений, дистильована вода не проводить електричний струм.

Нагадуємо, що електричні прилади не можна гасити водою, не можна торкатися електричних дротів, електричних приладів мокрими руками. Чому? (Тому що водопровідна вода проводить електричний струм)

Перевіряємо водопровідну воду приладом — лампа горить. Проблемне питання: Чому? Чим відрізняються дистильована й водопровідна вода? (Наявністю розчинених у них солей)

Проведемо експеримент.

Сухі електроди зануримо в сухий натрій хлорид — лампочка не горить. Тепер приєднаємо до приладу склянку з дистильованою водою й акуратно шпателем насиплемо кілька кристалів натрій хлориду. Спостерігаємо за лампою, що поступово розгоряється.

Висновок: розчинені у воді кристали зробили розчин електропровідним.

— Чи всі речовини здатні так змінювати воду?

Проведемо аналогічне дослідження із содою, цукром, лимонною кислотою. Робимо висновок:

• розчин цукру не проводить електричний струм;

• розчин лимонної кислоти проводить електричний струм;

• розчин соди проводить електричний струм.

Розглянемо електропровідність інших розчинів (NaОH, HCl, Na2SО4).

Речовини, розчини й розплави яких проводять електричний струм, називаються електролітами. (До них належать усі солі, кислоти, основи, більшість основних оксидів, тобто речовини з іонним і ковалентним полярним типами зв’язку.)

Речовини, розчини й розплави яких не проводять електричний струм, називаються неелектролітами. (Це прості речовини — неметали, речовини немолекулярної будови, більшість органічних речовин.)

 IV. Вивчення нового матеріалу

Електролітична дисоціація

Чому розчини й розплави кислот, основ і солей проводять електричний струм?

Необхідно згадати особливості будови молекули H2О (диполь, з ковалентним полярним зв’язком).

У разі потрапляння у воду речовини з іонним зв’язком, наприклад NaCl (переглядаємо медіа-фрагмент — схему дисоціації натрій хлориду), диполі води орієнтуються відносно іонів цієї речовини протилежно зарядженими полюсами. У результаті електростатичної взаємодії між іонами розчиненої речовини й молекулами води відбувається гідратація іонів, що ослабляє зв’язок між ними, який поступово руйнується.

NaCl   Na+ + Cl-

Утворюється два протилежно заряджені гідратовані іони.

Під час розчинення у воді речовин з ковалентним полярним зв’язком процесу дисоціації передує поляризація зв’язку (переглядаємо медіа-фрагмент — схему дисоціації HCl).

HCl   H+ + Cl-

Такі уявлення про дисоціацію у водних розчинах сполук сформувалися не відразу. Сванте Арреніус та інші прихильники фізичної теорії назвали цей процес електролітичною дисоціацією.

Електролітична дисоціація — це розпад електролітів на іони в розчині або розплаві.

Основні положення теорії електролітичної дисоціації (ТЕД) сформулював шведський учений Сванте Арреніус у 1887 р., за що в 1901 р. отримав Нобелівську премію з хімії.

                                           Основні положення ТЕД

• Дисоціація електролітів відбувається під дією полярних молекул розчинника.

• Дисоціація — оборотний процес. Зворотний процес називається асоціацією.

• Молекули, що дисоціюють, розпадаються на катіони й аніони, причому заряд усіх катіонів дорівнює сумарному заряду всіх аніонів.

Під дією електричного струму в розчині виникає спрямований рух йонів: катіонів — до катода, аніонів — до анода.

Уперше припущення, що в розчині відбувається сполучення речовини й розчинника, висловив Д. І. Менделєєв.

Згодом І. О. Каблуков і В. О. Кистяковський об’єднали обидві теорії й показали, що розчинення — складний фізико-хімічний процес.

Розглянемо на прикладах:

Самостійно запишіть рівняння дисоціації речовин:

V. Підбиття підсумків уроку

Сьогодні ми дізналися, що розчинення — складний процес.

• Які явища супроводжують розчинення?

• Чи завжди в розчині протікатимуть усі перелічені процеси?

Розгляньмо це на прикладі трьох речовин:

	NaCl	C12H22O11	H2SO4
Руйнування ґраток	+	+	-
Дифузія	+	+	+
Гідратація	+	+	+
Дисоціація	+	-	+

VI. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

Написати рівняння дисоціації в розчинах таких речовин: K2SO4, H2SO4, RbOH, BaCl2, HBr,AlCl3.



Урок 12

Тема уроку. Електролітична дисоціація кислот, основ, солей у водних розчинах

 Цілі уроку: поглибити знання учнів про електролітичну дисоціацію на прикладі розчинів кислот, основ і солей; розвивати вміння складання рівнянь дисоціації на прикладі розчинних кислот, основ, солей; уточнити визначення кислот, основ і солей у світлі теорії електролітичної дисоціації, виховувати спостережливість.

Тип уроку: засвоєння вмінь і навичок.

Форми роботи: розповідь учителя, лабораторна робота, самостійна робота.

Обладнання: таблиця розчинності, схема дисоціації хлоридної кислоти й натрій хлориду, набір хімічних реактивів для лабораторних дослідів.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 II. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань

Двоє учнів біля дошки пояснюють дисоціацію на прикладі HCl і NaCl за схемами.

Фронтальне опитування

• Що таке електролітична дисоціація?

• Наведіть основні положення теорії електролітичної дисоціації.

• Сполуки яких класів належать до електролітів?

• Який тип зв’язку характерний для електролітів? Наведіть приклади.

• Який тип зв’язку характерний для неелектролітів?

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Інструктаж з техніки безпеки.

Лабораторний дослід № 1. Визначення іонів H+ і ОH- у розчинах.

Дослід № 1

Перед вами дві пробірки, імовірно, у них містяться HCl і КОН. Як дослідним шляхом визначити, у якій із них міститься луг, а в якій — кислота?

Використаємо фенолфталеїн і лакмус. Приклеюємо етикетки на склянки.

Дослід № 2

Досліджуємо розчини імовірних кислот і лугів універсальним індикаторним папірцем.

Індикатор визначає наявність іонів H+ і ОH- у розчинах.

Фенолфталеїн — тільки іони ОH-.

Лакмус стає червоним за наявності іонів H+ і синім — за наявності іонів ОH-.

Висновок: у розчинах кислот міститься H+, у розчинах лугів — ОH-.

Доведемо це, записавши рівняння дисоціації:

IV. Поглиблення знань про кислоти, основи й солі

Отримані результати дозволяють уточнити визначення кислот, основ і солей.

Кислоти — це електроліти, у результаті дисоціації яких у розчинах утворюється лише один вид катіонів — іони Гідрогену H+.

Якщо до складу кислоти входить кілька атомів Гідрогену, дисоціація протікає східчасто:

Разом записуємо на дошці рівняння дисоціації речовин:

HI, H2SО3, H3PО4.

Для сильних кислот значок « » у рівнянні дисоціації вказує на те, що в розчині вони повністю дисоціюють на іони.

Для середніх і слабких кислот значок « » указує на оборотність процесу, у розчині одночасно міститимуться іони й молекули, які не продисоціювали.

Основи — це електроліти, у результаті дисоціації яких у розчині утворюється лише один вид аніонів — іони ОH-.

NaОH   Na++ ОH-

Якщо до складу основи входять дві й більше гідроксигрупи, дисоціація протікає східчасто:

Разом записуємо на дошці рівняння дисоціації речовин:

RbОH, Ba(ОH)2.

Для запису рівнянь дисоціації лугів використовують значок « », для запису рівнянь дисоціації інших основ — значок « ».

Солі — це електроліти, у результаті дисоціації яких у розчині утворюються катіони металів і аніони кислотних залишків.

Солі належать до сильних електролітів, дисоціюють на іони повністю протягом однієї стадії.

Самостійно (або по ланцюжку біля дошки) учні записують рівняння дисоціації таких речовин: MgCl2, K3PО4, Na2CО3, CuSО4, Al(NО3)3, KBr, NH4NО3.

Завдання 1

У прилад для перевірки електропровідності налили розчин барій хлориду. Після вмикання в мережу лампочка загорілася (тобто розчин проводить струм). Потім до цього розчину по краплях доливали сульфатну кислоту. Що відбувалося з лампочкою? Поясніть ваші припущення.

Завдання 2

Розчин KCl — безбарвний, а розчин KMnО4 має фіолетове забарвлення. Який іон спричиняє забарвлення розчину KMnО4 ?

Завдання 3

Розчин NaCl — не токсичний, а розчин CuCl2 — токсичний. З        яким іоном пов’язана токсичність CuCl2 ?

V. Самостійна робота за варіантами

Напишіть рівняння дисоціації запропонованих речовин.

Варіант І

Na2SiO3, HNO3, LiOH, Ca(OH)2, KOH, FeSO4, Cr2(SO4)2, Na3PO4, H2S, H3PO4.

Варіант ІІ

ZnCl2, HNO3, MgSO4, Ba(OH)2, AlCl3, Ba(NO3)2, Mg3(PO4)2, H2SO3, K2SiO3, CsOH.

VI. Підбиття підсумків уроку

Взаємоперевірка самостійної роботи, коригування навичок складання рівнянь дисоціації, виставлення оцінок.

VII. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

Творче завдання. Написати рівняння дисоціації таких речовин: KHCO3, Ca(OH)Cl.



Урок 13

Тема уроку. Ступінь дисоціації. Сильні та слабкі електроліти

Цілі уроку: розширити знання учнів про електроліти; ознайомити з поняттями «сильні та слабкі електроліти»; показати кількісну характеристику процесу електролітичної дисоціації — ступінь дисоціації; закріпити навички складання рівнянь дисоціації кислот, основ і солей; розвивати вміння визначити відмінності сильних і слабких електролітів, виховувати повагу до вивчення даного предмету.

Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь і навичок і творчого застосування їх на практиці.

Форми роботи: фронтальне опитування, групова робота.

Обладнання: таблиця розчинності, періодична система хімічних елементів.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання.

Мотивація навчальної діяльності

А. Фронтальне опитування (хімічний диктант)

Варіант І	Варіант ІІ
1. Електроліти це — ...
2. Електролітична дисоціація — це.
3. Вид хімічного зв’язку в молекулах електролітів: ... неелектролітів: ...
4. Речовини, у результаті дисоціації яких утворюється лише один вид катіонів — H+,називаються.
5. Речовини, у результаті дисоціації яких утворюється лише один вид аніонів — OH , називається.
6. Напишіть рівняння дисоціації:
HCl	HBr
KOH	NaOH
CuSO4	NaNO3
Al2(SO4)3	Fe2(SO4)3

Б. Робота в парах

1. Обчисліть число іонів у розчинах, що містять:

2 моль CuSO4          

1,5 моль HCl

1 моль Al2(SO4)3       

1 моль Na3PO4

4 моль NaOH           

3 моль H2SO4

2. У розчині містяться іони: Na+, SO42-, NO3-, OH-, Cu2-, Ba2+.

• Напишіть формули електролітів, які могли помістити в розчин для одержання цих іонів.

• Назвіть іони, які не можуть одночасно міститися в розчині. Чому?

3. Виберіть речовини, у розчинах яких лампочка загориться:

• Натрій хлорид

• Етиловий спирт

• Хлоридна кислота

• Дистильована вода

• Бензин

• Натрій гідроксид

• Кальцій карбонат

• Калій сульфат

 ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Кількісно процес дисоціації речовин у розчині можна оцінити за ступенем дисоціації:

де Nдис — число молекул, що продисоціювали;

Nзаг — загальне число молекул, поміщених у розчин; а залежить від природи розчиненої речовини й розчинника.

Умовно прийнято вважати: якщо:

• α > 30 % — електроліт сильний (солі, луги, сильні кислоти);

• 2 % < α < 30 % — електроліт середній (H3PО4, НF);

• α < 2 — слабкі електроліти (H2О, NH4ОH, органічні кислоти, H2CО3, H2SiО3, H2S та ін.).

Дисоціація середніх і слабких електролітів оборотна й поетапна. Ступінь дисоціації відіграє важливу роль у процесах, що протікають у розчині. У розчинах слабких електролітів одночасно містяться і іони, і молекули розчиненої речовини. Наприклад, у розчині карбонатної кислоти:

Одночасно в розчині можуть міститися три види іонів, молекули карбон(ІІ) оксиду й карбонатної кислоти.Узагальнюємо, що поділ на сильні та слабкі електроліти умовний. Ступінь дисоціації α змінюється за умов:

• підвищення температури;

• зменшення концентрації розчинених речовин;

• заміни розчинника.

Наприклад, у 98%-му розчині H2SО4 (слабкий електроліт) у разі розведення ступінь дисоціації збільшується.

IV. Творче застосування отриманих знань (керована практика)

Завдання 1

Запишіть рівняння поетапної дисоціації речовин:

• H2CО3;

• Mg(ОH)2;

• H3PО4;

• Ca(ОH)2.

Завдання 2

Що означає вираз: ступінь дисоціації дорівнює 0,25; 50 %; 15 %; 0,0017?

Завдання 3

Обчисліть ступінь дисоціації, якщо відомо, що за температури 25 °С у воді розчинилося молекул речовини:

• 20 із 200;

• 10 із 80;

• 30 зі 100;

• 50 зі 150.

Завдання 4

Чому дорівнює ступінь дисоціації, якщо N = 0? якщо Nдис = Nзаг?

Завдання 5

За температури 18 °С ступінь дисоціації води дорівнює 1,4 · 10-9. Обчисліть, скільки молекул продисоціює в 1 л води.

Розв’язання

Завдання 6

Обчисліть кількість іонів H+ у розчині сульфатної кислоти масою 180 г, якщо масова частка кислоти — 50 %. Ступінь дисоціації прийняти за 100 %.

 V. Підбиття підсумків уроку

 VI. Домашнє завдання

 Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

УРОК 14

Тема уроку. Реакції обміну між розчинами електролітів, умови їх протікання

 Цілі уроку: показати процеси, що протікають у розчинах електролітів як реакції обміну між іонами; ознайомити з умовами їх протікання; розвивати вміння складати  іонні рівняння, виховувати почуття відповідальності до уроку.

Тип уроку: формування вмінь і навичок та їх творчого застосування.

Форми роботи: розповідь учителя, демонстраційний експеримент, виконання тренувальних вправ.

Обладнання: таблиця розчинності, набір реактивів, лабораторне устаткування. Демонстрація 4. Реакція обміну в розчинах електролітів.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 II. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань

1. Двоє учнів працюють біля дошки, решта — у зошитах виконують завдання.

Напишіть рівняння дисоціації запропонованих речовин.

Na2SО4                      

Na2CО3

Ва(ОН)2                    

Ca(ОH)2

HCl                           

LiОH

K2CО3                       

K3PО4

H3PО4                        

H2SО4

2. Фронтальне опитування (по ланцюжку)

Продовжте визначення.

Електроліти — це...

Ступінь дисоціації — це...

Кислота — це...

Основа — це...

Сіль — це...

Електролітична дисоціація — це...

ІІІ. Сприйняття й первинне засвоєння навичок складання іонних рівнянь

Демонстрація 4

Згадайте, які явища супроводжують хімічні реакції.

Ми з’ясували, що в розчині електроліти перебувають у формі іонів.

Дослід 1

Візьмемо два розчини: BaSО4 і Na2SО4.

Запишіть рівняння дисоціації цих солей:

Змішуємо розчини. Що відбувається? Осад BaSО4 свідчить про протікання хімічної реакції.

Оскільки в розчині BaCl2, Na2SО4 і NaCl перебувають у вигляді іонів, запишіть рівняння в іонній формі.

Розчинність BaSО4 настільки мала, що більша частина його в розчині перебуває у вигляді молекул BaSО4.

Отже, у розчині протікає реакція зв’язування іонів Ba2+ і SО24-, що описується рівнянням:

Дослід 2

Для наступної реакції візьмемо розчин натрій гідроксиду (з фенолфталеїном) і додамо по краплях хлоридну кислоту до зникнення малинового забарвлення. Ознака реакції — зникнення забарвлення індикатора:

НCl, NaОН, NaCl — сильні електроліти, тобто в розчині перебувають у вигляді іонів.

Тоді запишемо рівняння реакції в іонній формі:

H2O — слабкий електроліт, ступінь дисоціації дорівнює 1,4 · 10-9. Тому практично протікає реакція:

H++ OH-   H2O

Дослід 3

До розчину Na2CO3 додамо розчин хлоридної кислоти. Ознака реакції — виділення вуглекислого газу:

НО, Na2CО3, NaCl — сильні електроліти, тому в розчині перебувають у вигляді іонів.

H2О і CО2 — слабкі електроліти, тому суть процесу описує рівняння:

Отже, виділяють три умови незворотного протікання реакцій:

• утворення нерозчинної або малорозчинної речовини;

• утворення газоподібної речовини;

• утворення речовини, що дисоціює незначною мірою, наприклад H2О.

IV. Керована практика

Самостійна робота під керівництвом учителя.

Завдання 1

Запишіть рівняння в молекулярній повній та скороченій іонній формах.

Завдання 2

Виберіть рівняння можливих реакцій.

V. Підбиття підсумків уроку, виставлення оцінок

VI. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

За таблицею розчинності підібрати три-чотири пари речовин, між якими можна записати іонні рівняння.



Урок 15

Тема уроку. Іонні рівняння. Складання іонних рівнянь

 Цілі уроку: закріпити навички й уміння складати іонні рівняння в розчинах електролітів; розвивати навички проведення хімічного експерименту на прикладі реакцій у розчинах електролітів.

Тип уроку: застосування знань, умінь і навичок.

Форми роботи: лабораторна робота, тренувальні вправи.

Обладнання: таблиця розчинності, лабораторне устаткування й хімічні реактиви.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань

Учні записують підібрані ними пари електролітів по ланцюжку, наступні складають іонне рівняння і пропонують своє завдання.

Фронтально з’ясовуємо, у яких реакціях виконуються умови незворотного протікання реакцій, виправляємо помилки й коригуємо відповіді.

Лабораторний дослід 2. Реакції обміну в розчинах електролітів з випаданням осаду

Виконати експеримент і записати в іонній формі рівняння реакцій.

Завдання. Здійсніть реакцію між речовинами, запишіть рівняння реакцій у молекулярній та іонній формах:

1) AgNО3 + NaCl 

(Згадуємо, що це якісна реакція на іони Cl-.)

2) BaCl2 + Na2SО4 

(Якісна реакція на іони SО42-)

Лабораторний дослід 3. Реакція обміну в розчинах електролітів з виділенням газу

3) Na2CО3 + HCl 

(Якісна реакція на іони CО32-)

Лабораторний дослід 4. Реакції обміну в розчинах електролітів з утворенням води

4) NaОH + H2SО4 

5) Ca(ОH)2 + HCl 

ІІІ. Творче застосування знань, умінь і навичок (практика на прикладах)

Ми провели експеримент.

Завдання 1

Запишіть рівняння:

Чим відрізняються ці три рівняння?

Що в них загального?

Завдання 2

Аналогічно сутність досліду 3 описується рівнянням:

Використовуючи таблицю розчинності, підберіть вихідні речовини для здійснення цієї реакції та доведіть правильність обраних речовин іонним рівнянням.

Завдання 3

Підберіть вихідні речовини для здійснення реакцій (самостійна робота під контролем учителя).

Варіант І

Варіант ІІ

Варіант ІІІ

Запропонуйте кілька реакцій за іонним рівнянням.

IV. Підбиття підсумків уроку

Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює роботу учнів.

V. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи, підготуватися до практичної роботи № 2.



Урок 16

Тема уроку. Практична робота № 2. Реакції іонного обміну в розчинах електролітів

Цілі уроку: перевірити вміння використовувати практичні знання про електролітичну дисоціацію, навички дослідження розчинів, складання іонних рівнянь; уміння спостерігати, робити висновки.

Тип уроку: практичного застосування знань, умінь і навичок.

Форми роботи: самостійна практична робота.

Обладнання: таблиця розчинності, набір хімічних реактивів відповідно до інструкції до проведення практичної роботи № 2.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання.

Актуалізація опорних знань

III. Повторення правил техніки безпеки в кабінеті хімії, під час проведення хімічного експерименту, інструктаж перед початком практичної роботи

IV. Виконання практичної роботи за інструкцією

V. Оформлення звіту про виконану роботу в зошитах, формулювання висновків за роботою

VI. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.

Урок 17

Тема уроку. Іонні рівняння

 Цілі уроку: закріпити вміння складати іонні рівняння реакцій; розвивати навички складання рівнянь хімічних реакцій на прикладі реакцій у розчинах електролітів; удосконалювати навички складання хімічних формул та іонних рівнянь, виховувати вміння робити висновки.

Тип уроку: творчого застосування знань, умінь і навичок.

Форми роботи: фронтальна, групова, самостійна робота.

Обладнання: таблиця розчинності, картки із завданнями.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

 II. Аналіз практичної роботи, перевірка домашнього завдання

 III. Виконання тренувальних вправ

Завдання 1. Запишіть у іонній формі рівняння реакцій у розчинах електролітів, виберіть ті, у яких виділяється газоподібна речовина.

Завдання 2. Запишіть у іонній формі рівняння за схемою, виберіть рівняння з однаковою іонною формою.

Завдання 3 (самостійно, з наступним обговоренням біля дошки, кожен пропонує свій варіант). Підберіть і запишіть чотири-п’ять рівнянь для здійснення іонної реакції за схемою:

Завдання 4. Складіть іонні рівняння можливих реакцій за таблицею.

		Na2CО3	CuSО4	Ba(NО3)2	PbCl2	Na3PО4
I	Na2SО4
II	AgNО3
III	Al2(SО4)3
IV	BaCl2
V	Zn(NО3)2

Групове завдання

1) Обчисліть масу осаду, одержаного в результаті змішування розчину барій нітрату масою 47 г з масовою часткою 24 % з надлишком сульфатної кислоти.

2) Обчисліть об’єм вуглекислого газу (н. у.), що виділиться в результаті дії на кальцій карбонат 200 г розчину нітратної кислоти з масовою часткою 17 %.

3) Обчисліть масу 15%-го розчину хлоридної кислоти, який необхідно додати до 120 г 25%-го розчину кальцій гідроксиду для повної нейтралізації.

4) Обчисліть кількість речовини іонів SO42- у розчині алюміній сульфату, що містить 70 г цієї солі.

5) Обчисліть кількість речовини катіонів Na + у 180 г розчину натрій гідроксиду з масовою часткою 42 %.

IV. Самостійна робота

Завдання 1

Складіть іонні рівняння взаємодії:

Варіант І                      

а) H3PO4 + KOH           

б) ZnCl2 + NaOH         

Варіант ІІ

а) H2SO4 + NaOH 

б) K2SO3 + HCl 

Завдання 2

Складіть молекулярне рівняння, що відповідає скороченому іонному:

Варіант І                      

2H+ + S2-   H2S            

Варіант ІІ

Zn2+ + 2OH-   Zn(OH)2

Завдання 3

Обчисліть масу осаду, одержаного в результаті змішування розчинів:

• варіант І: Ba(NO3)2 масою 120 г і масовою часткою 10 % з натрій сульфатом;

• варіант ІІ: AgNO3 масою 170 г і масовою часткою 5 % з натрій хлоридом.

V. Підбиття підсумків уроку

Учитель підбиває підсумки уроку, оцінює роботу учнів, проводить обговорення результатів самостійної роботи.

VI. Домашнє завдання

Повторити властивості розчинів, теорію електролітичної дисоціації, іонні рівняння.

10 клас